Школа стала першою дією. Зібрав сільський голова батьківські збори, привів туди вчителів, директора.
-  Так, шановні, - мовив, - а чи знаєте ви, чому діти палять по туалетах?
- Що вони там, песиголовці, палять? – стурбовано перепитав один з батьків.
- ...

«Не потрібен мені цей готель. Нерви дорожчі». Кілька разів за вечір Іван поривався складати речі. Вибір ще ніколи не здавався йому настільки  неоднозначним. Він досі не мав подібного за  масштабністю проекту. Замовник обіцяв архітектору повну  свободу тво...

На виборчих перегонах Тесляк знову муляв людські мізки давно обіцяним будівництвом доріг, газопроводів, ще якимись дурницями, а Дроботняк гнав свого коня навпрошки.
- Якщо чекати на Тесляків асфальт, - розвіював міфи, - то це значить не чекати нічого. Гл...

Машину нещадно хилитало. Вона то весело підстрибувала, то тужливо сопіла, намагаючись набрати потрібну швидкість. Дорога вихилялася серпантином, розривалася вибоїнами і мілкими калюжами. Іван нервово смикав пасок безпеки, вкотре радіючи, що вони їдуть на ...

Воно як для нашого села, то не щастить на начальство. Скільки його вже тут перевіялось, а все, як полова. Ні зернинки, ні насінинки – одно пилюга, аж носа клеїть, та остюки, що не відічхаєшся.
На таке село віялки б доброї. Щоб мела й змітала за горизонти...

...Вранці навколишній світ дивився смугастим, блакитним і зеленим. Ще не прокинувшись до пуття, Мала пригадала: «Ялинка». Сіла в ліжку в пижамці новій, з крихітними жабенятами та жовтими глечиками - татків дарунок.  А коли розплющила очі по-справжньому, п...

За кілька днів по тому послали нас з вуйками ремонтувати вагони. Ну з нас, пацанів яка робота – принеси, подай, почухай, пішов геть. Сидимо ми з Сашком на полу вагону, поспускали ноги на вулицю і теліпаємо ними.
Уздовж іншого составу рухається німець в ф...

Того року зима тягнулася довго. Так довго, що Мала потроху стала до неї звикати і майже забула сумувати за літом.
Щодня зима стояла в тісній високій кімнатці, наче мамини парфуми в синьому гранчастому флаконі. Синява лилася крізь вікно, вузьке, височенн...

Текст видалено автором твору...

- Все буде добре, - розгублено шепочу дружині, торкаючись долонями її обличчя. А вона, відводячи очі, застібає блискавку на моїй куртці. Киває, вичавлюючи із себе нерозбірливе «угу». Не може говорити. Інакше розплачеться. А я так боюсь жіночих сліз. Особл...