СЛУХНЯНА ДОНЬКА
…Дитини треба було позбутися. Тут нічого й роздумувати. Аборт і крапка.  
Справа, звісно,  гріховна й ризикована. Та в двадцять років рішення приймаються блискавично. Усі вмовляння Ірини, кращої подруги Нінки, були марними. Ні гнів Божи...

ВЕДІННЯ
Чудеса та й годі. Одного погожого літнього ранку, на околиці села, біля ставу, немов грім серед ясного неба, з’явився табун білих, як сніг, крилатих коней – пегасів. В тутешніх краях вони здавалися примарою. По тому, як пегаси жадібно хапали губа...

МАГІЯ ПЕРЕМОЖЦІВ
Перед входом до аудиторії студентам відкрилося дивне і справді неприємне видовище. Єдине, що змушувало декого з найбільш вразливих юнаків зберігати спокій — це думка про те, що в цьому найбільш раціональному з усіх навчальних закладів їм...

РЕП ВІД КАНТА
Влад здивувався: так пізно йому ніхто не дзвонить. Коли побачив номер, узяв слухавку.
– Привіт, Владиславе! Впізнав мене?
– Дмитре, тебе хіба забудеш?! Якого біса так пізно?
– Все місто говорить, що ти свою кав’ярню відкрив.
– Так уже...

СЛІПИЙ ДОЩИК
В розпалі літо. Сьогодні особливо спекотно. Ще з ранку ми награлися в усілякі цікаві ігри. Двір у нас великий. В ньому кожен може знайти собі певне заняття.
От халепа! Як тільки внизу на доріжці починається гра в м’яча, з’являється злюща ...

КОЛИ ПЛАЧЕ ДИТИНА
Про таке літо кажуть — гниле, але це дрібязковий, поверховий вислів, який не зачіпає сутності справи. Так усе співпадає може один раз за життя, щоб літо за всіма ознаками було гідне називатися гнилим, бо самого дощу й холоду для цього з...

Текст видалено автором твору...

Він стояв перед своєю скульптурою – і тінь від призахідного сонця простягалася аж ген до хати.
Коли вони з Надією купляли це обійстя, скеля, котра нині втілилася в скульптуру, вона вже стояла край городу, вона стояла тут споконвіків, бо тут, як казав ко...

...1995 рік, зима. За вікном віє завірюха, яка малює на вікнах вигадливі бліді візерунки. В суїцидальній напівтемряві грудневого вечора з кутка видніються масивні обриси старого телевізора, до якого по кабелю поволі добирається павукоподібна сирість і...

«Cheek to Cheek»
В залі «Парадайзу» як завжди висіла легка пелена сигаретного диму, поміж якого у повітрі велися неспішні розмови та снували туди-сюди офіціанти. Алкоголь тут подавали завжди відмінний, заклад іншого просто дозволити собі не міг. Загалом ...