1. Коридор

У мене було все необхідне: ліхтарик, міцні черевики, мотузка, великі викрутки. Я навіть взяла товстий металевий брусок, аби підважити ґратки на стоці. Центр міста, у якому розташовувалася моя школа, змінив за останні роки своє обличчя до нев...

Текст видалено автором твору...

     Пізнього, дуже морозного вечора я стою в кухні коло вікна та дивлюся на вулицю.
Засніжена, безлюдна, простяглася під вікном, за ледь наїждженою стрічкою шосе, набережна ріки. Взагалі-то в нас не ріка, а річка, але, як то кажуть, немає чобіт - взуває...

Шоста ранку, на вулиці сіро. У кімнаті панельнолї багатоповерхівки розлягається гучний вереск.
Підйом!!! Стрррункооо!!!! Ану живіт втягнув! Комір поправив!!!
— Та діду, спокійно, я вже служив!
— Та як ти до старшого кажеш! Ану впав на землю, 30, ні 40...

Жорік був дуже крутим пацаном. Може, навіть найкрутішим  у класі. Він усім розповідав, що любить “дєвок” і “піво”. Також Жорік любив “хароших музикальних ісполнітєлів”. Одна була проблема: “дєвки” на жоріка не велися, пити “піво” йому забороняли батьки пі...

Дід іван завжди вставав удосвіта. Попоравшись коло худоби, він брав вудку і рушав на пологий, зарощий верболозом, берег Унави ловити рибу.  Цього вечора п’ятирічний Сашко напросився з дідом. Сонце ще тільки-но залоскотало першими променями краєчок неб...

Звичка звикати…
… Вона сиділа на великому камені серед гірської ріки. Дивилась у воду. Хвилі навколо грали мелодію, яка змушувала забувати про все. Вони підхоплювали думки, гралися ними і гнали їх кудись на своїх крилах. Від того ставало якось так легко ...

- Ну, і кого ж ти ростиш із моєї дитини? Покруча? Манкурта? Яничара? – Це тато.
- А ти яке майбутнє їй готуєш? У таборі на нарах? Там, де твій дядечко місце звільнив нещодавно? – А це мама.
- Хто б казав! А хіба твій батько не побував за ґратами?!
- ...

Розтираючи кулачками сонні очі, мружачись від вранішнього сонця, чиє проміння пробивається крізь великі, важкі штори з величезними гронами фіолетового винограду, демонстративно позіхаючи, вловлюючи запах щойно приготованого мамою сніданку, й ковтаючи слин...

Перше хірургічне - не найприємнше місце. Воно дике, обшарпане та непривітне. Тут швидко втрачається відчуття часу і постійно хочеться спати. Інколи на сніданок дають сосиски, але й вони не смачні. З третьої до п'ятої у першому хірургічному тиха година....