На лавці в парку лежали квіти. Білі троянди. Дев’ять розкішних прекрасних ніжно-білих створінь. Вони печально та все ж гордовито, як і подобає королівським квітам, дивилися на світ. Через деякий час квіти зрозуміли, що їх забули, а може, о жах, їх про... |