Я примітив її ще в кав’ярні. Її очі у пошуках місця пройшлися тим самим маршрутом, що й мої: ковзнули найвіддаленішими темними закутками, а потім спинилися на другому вільному столику, розрахованому лише на одну персону. Перший такий столик займав я.
Вон...
...В її голові хурделицею кружляють думки і різні питання, на які вона не в стані дати відповіді.
Сидить і думає : "Як нам було добре разом! Наші почуття були настільки сильними, що ними можна було зробити все... Я пам’ятаю ті романтичні прогулянки по...
Все було як завжди. В міру заповнений тролейбус, відсапуючись, віз його з роботи в теплі обійми домашнього затишку. За тролейбусними вікнами, запотілими від нещодавньої мжички, тихо палав захід – більше вгадувався, аніж бачився. Пасажири поверталися з ро...
Сонце горнулось до землі все ближче і ближче. Тіні росли, набираючи кольору й обширу ночі. Їхні руки, простягнуті до мене, були порожні й холодні, мов пальці потопельника. Стежка й не думала кінчатись. В теорії, півгодини тому я мала вийти із лісу на схил...
Богдан прокинувся, ледь засіріло.
Встав, натягнув води з криниці, запалив газ у літній кухні, поставив на плиту баняк з бараболею. Потім сів на лаву під черешнею, запалив самокрутку, пихкаючи їдким синім димом. Самосад виїдав очі, та кидати не було сили....
Олена сиділа на підвіконні й мовчки дивилась на вулицю.
Молода жінка намагалася відшукати потрібні слова, а вони ніби насміхалися і заплутували в голові павутину думок, або втікали, залишаючись несказаними. Маленький хлопчик дивився на неї мов на обра...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 2363; 
рецензій - 4.
