Роман Скаржинський
Паралельні життя
Людмила, разом з жінкою-лікарем, вийшли в коридор.
- Ну, що ви скажете, Надіє Семенівно.? – З тривогою та сумом у голосі, запитала Людмила.
Надія Семенівна, жінка років сорока, тяжко зітхнула, вдягаючи осіннє паль...

Роман Скаржинський
Штучні ліани навколо дзеркала
Чорні, металеві двері важко зачинилися за Андрієвою спиною. Від цього звуку він здригнувся.
- Ого, - подумав він, - нерви зовсім нікуди.
Андрій озирнувся навколо. Літня, полуднева спека. На широкому...

Роман Скаржинський
Колеги
Суддя місцевого суду, Микола Сергійович Радченко, блаженно простягнув ноги під робочим столом і заплющив очі.
Ще кілька хвилин і люди почнуть приходити на прийом, думав він. Одна з перших зайде ота жінка, як її звати? Забув. ...

Роман Скаржинський
День несподіванок
З`ївши останній шматок пирога і запивши його кавою, Іван зрозумів, що Олена, щось йому розповідала. А він, думаючи про майбутній робочий день, геть її не слухав. Іван навіть приблизно не міг згадати про, що ж говорил...

Роман Скаржинський
Зелений сніг
За вікном ішов дрібний сніг. Сильний вітер, наче якийсь невидимий сівач, розвівав його по всій землі. Сергій тоскно поглядав на цю картину за вікном. Його життя, як йому здавалося, було нецікавим. Сірість, густою пеленою...

Роман Скаржинський
На колії
Стискалося серце від образи та приниження. Світ розсипався на дрібні шматочки. Чому це сталося саме з ним?! Чому вона так вчинила?! Навкруги буяла весна. Та він цього не помічав. В одну мить все стало сірим, наче в тумані. Ві...

Роман Скаржинський
Не страшний сон
Синій, пластмасовий будильник дзвінко запищав прямо над вухом в Оксани. Не дивлячись, вона його схопила і вимкнула. Їй так не хотілося вставати. Оксана перевернулася на інший бік. Але майже відразу сіла на ліжку, не р...

В залі очікування
Новенька, блискуча, металева гривня лежала на сірій підлозі в залі очікування залізничного вокзалу. По обидва боки від монети стояли сидіння, зайняті пасажирами, які чекали своїх потягів.
Пройшов час і всі пасажири помітили згадану ...

Caput І


Сірий дощ ховав їхні сльози...
Усе навколо застилав цей, уже по-справжньому, осінній дощ....
Дощ разом з ними хоронив літо. А їм було начхати, що вчора літо померло в лихоманці. Коли у всьому світі за секунди вмирали десятки людей, їх хвилю...

  В брудній кімнаті було темно. Шпалери на стінах були сірі , холодні , місцями обдерті. Батареї біля вікна не було , вона якимось чином була відламана і на її місці була просто діра. Було холодно. Вікна і підоконник були вже жовті , фарба була облуплена ...