Я приходжу до неї уві сні.
Це ніби гра у хованки.
Вона лягає спати. Обіймає свою кицьку чи іграшкового ведмедика. Посміхається якимось приємним згадкам, того, що трапилось вдень. Закриває очі. Подих поступово вирівнюється, стає повільнішим, і, непомітно... |