|
// Поезія
// Містерія |
Я приходжу у тишу
розбурханих днів…
Ти прости, що не віршем, -
волоссям твоїм
Я побавлюсь тихенько
й наснюся вночі…
Засинай же, серденько,
на моїм плечі…
І твій погляд, як здогад,
я радо зловлю
А, як ранішній спогад,
пір’їнку мою
Віднайдеш у... |
Статистика твору:
слів - 54;
рецензій - 3.
|
Читати
далі... |
© Оксана Яблонська, sevama,
01-09-2007
|
|
|