Тільки не сердься, Серце. Знаю я вже не в моді.
Тиша шукає знаків. Сонце уже на сході.
В світі Душа блукає. Бачу її на сходах.
З даху злітає птаха. Щастя шукає в згоді.

Згодом заходить Правда. Темряву ріже в груди.
Більше вже нас немає. Інші тепер ...

Текст видалено автором твору...

бійся - стихійні лиха без ліку сунуть  
карти у рукаві красномовні карти
так я влаштую тобі найсолодшу з каторг -
ласкою перелесниці колесую

бійся і ситою рибою бийся в сито
їж це залізо бо раптом бракує гарту
чорним покреслене вчора погорди ва...

Сергію Осоці

це вернидубе не твоя доба
житами і свободою пропахла –
примарне місто на семи горбах
казенний дім у брудно-білих кахлях

і люд – аборигени без облич
вони тебе вполюють наче лося
і подадуть під соусом шашлич…
навіщо їм твоє ...

коли затихне гонг
і зблідне Ганг
і розіп’ють гірке зело брахмани
твоя печаль - на смак незгірше манни -
зійде мені і стане як снага
як гуру
як опальний генерал
як неймовірна легкість обіцянок
мальована тонкими олівцями
залишиться зі мною пом...

на майдані - масова істерія:
дівчинка жонглює смолоскипами
натовп умліває дуріє
люди стікають
криками
схлипами
зойками
лайкою непристойною
сміхом
папірчиками зеленими
дівчинка казкою перестояною  
ситу юрбу підгодовує під кленами

дам ек...

більше не снись
ти мій сон отруїв
годі карати
вечір умив білі руки свої
як прокуратор
я йому ноги омию нехай
терпнуть коліна
нашепочу аби туга лиха
зм’якла у глину
вечір не зглянеться
сниво дурне
з міхів розсипле  
вечір - мій кат - відспіває...

Пролог

Слухала Баха в оту ніч. Писала, що відчувається самотньою, що холодно й прикро, там де вона знаходиться. Звичайно, я розумів кожне її слово. Я майже відчував її подих, читав її погляд, відчував як болять її очікування. Ігнорував продовжувати кро...

Ти приходиш до мене в снах

твої доторки несміливі та відверті
як у дитини що вперше пізнає своє тіло;
твої жінки проходять крізь мене
торкаючись гладкими стегнами-рибинами
вони пахнуть дощем над морем
і йдуть на площу;
твої чоловіки залишають по...

Душею заліз я на припічок слова,
Зігрів безталанну на ложі строфи.
В печі палахтить визначальна розмова
Про те, як  з катренів  позбутись вошви.

Корова у стайні гуде словникова.
Надій собі скіпчик і слух оживи,
Щоб твір не підгризла мишва всуєсло...