Текст видалено автором твору...

… перебути сосною, притулившись щокою до шибки
Перемерзнуть до смерті. Жовтокосою глицею впасти
Перестояти зиму. І, гаптовану відчаєм, душу гіллясту
Відпускати. Загортаючи в попіл минулого зшитки…

…загортаючи в попіл обвуглені листя, і землю, і глиц...

пусте, що смерті близькість звуків їх ще не хвилює;
пусте, що радості вона, мабуть не відчуває;
пусте, що завтра холодець із неї приготуєм;
пусте, бо це лише сВИНЯ, а "з ними так" буває...

дарма кричить у стайні пАЦЬ - бо крик її останній;
дарма пр...

>
> Усе ще ніби як завжди:
> Всі розворушені бажання
> Зосталися в моїй Душі,
> Але минулося кохання.
>
> Та чи могло це статись так?
> Хіба кохання може бути
> Як мимовільний сірий птах -
> Злітає, б'є крилом у груди!
>
> Хіба воно зникає д...

                 Сонет

Жар сердець нам дарував тепло
Очі в очі – та між нами скло.
Різні, схожі важливіше це
Чи чарівне почуття кільце???
Вир почуттів несе в безодню
І забирає в даль холодну
Наш доторк душ, душі деталі
І погляд твій – листки опа...

Якщо з самого ранку,
Побачиш промені світанку,
Що десь, зі сходу йдуть до нас,
І прохолода крізь шпарину,
Легенько шепче "прокидайсь",
Та сотні мрій, бажань, надій,
Вселяють віру в новий день,
Це значить десь далеко є вона,
Ця твоя мрія неземна,
...

Сиджу один в пустій лікарні,
Я убиваю час,
У цьому ділі я великий ас,
А в голові тихенько грає джаз,

Чи може час мене вбиває,
А може я вчиняю суїцид?,
Бо нікуди мені піти - я апатрид,
Так і живу як Вічний Жид,

А, нумо, час, пішли на пиво,
Пос...

І трошки суму. Трошки тяглості в думках.
Цей перший сніг і ці останні квіти.
Пунктир калюж. Сліди. Багнистий шлях.
Прощальні звіти.

Остання крапка в калабані снів.
Я розтираю пальці, щоб зігріти.
А є ж світи, де завжди перший сніг.
Кохання звідти...