Чи варто триматись за це існування
у світі, де лише холод, де тільки злива
нагадує нам, що бувало щастя і літо,
що бувало кохання, прощавання і радість
нових зустрічей і рідна, тепла домівка
під небом, ще не заплямованим димом
руйнувань і пожеж і вв...

Чомусь мені солодка нині кава.
На кухні ми удвох, моя любов,
Сумна моя, лелітко неласкава.
Всміхнись мені, півсонна, ніжно знов.

Сивієм тихо вдвох, моя мадонно.
Хай стигне кава, тільки б поруч ти.
Бо гріє нас любов. І мрій мільйони.
Не час у осін...

Кришить сум зірки на призьбі ночі.
Тихо вечір йде на сповідь небу.
Нас думки женуть, як птахи ловчі.
В пізню осінь, в мокрих днів жалобу.

Різьбить пам’ять нас на жовтім листі.
П’єм холодний чай сумної сині.
Ждем іще тепла і дні барвисті.
Сонц...

Сховавсь у жовтій торбі сонця світ.
Гойдає сизу хмарку вітру твіст.
І білий голуб пише небу твіт.
Лінивий кіт рудий ще має хист,-
Тримає  день за тіні хитрий хвіст.
Та сум плете берізок дрібнолист.
Кладуть думки хиткий у осінь міст....

Питає нині вчителька у Тані:
- Скажи, що значить слово «водоплавні»?
Мовчить. Не знає та. – А хто поможе?
Хто, дітки, плавать у воді ще може?
У класі варіантів, звісно, кілька:
Це, певно, риба, пироги й сарделька!...

Ще хочу літа в неба синій глині,
Де давні всі стежки мої дитинні.
Де ноти вітер пише в павутинні
І зорі проростають в конюшині.

І в’яже день для сонця знову коло,
І тиша крадне птахи ранній голос.
Дзвенить ледь-ледь у росах небо кволо,
І снитьс...

Як пишно кольоровить літо світ.
Щедрують небу квіти цвітом знов.
Верба ворожить щиро на любов,
І жде дівча журавлик щастя свій.

Вже сонях крила гордо розпростер,
Путі – дороги в’яжуть сніп людей.
Жнивують сни, молотить сонце день,
І гострить ...

Цензура цензурує цензуру,
Сьогодні ти скажеш, а завтра запишуть,
Твою душу залиють від "covid" залишеним спиртом,
Від ампул до ампул, комусь їм "zajebiście".

Полином потрави приплавлені зів'яленим листям,
Небога від Бога, сусідка зустрінe ізрі...

Бентежні сни мого життя,
Ночами проживаю, що хотілось б мати
Десь там межа, годинник там скрадає відчай,
Ти не моя, моя, де тільки вірші.

Такі вже сни тепер не в моді,
І ці слова не варті і гроша,
Там за вікном Вроцлав печаль колише,
Цей потяг ві...

Не турбуй мої сни, не блукай в них даремно,
не тобі я дарую цей час!
А ти ходиш в сорочці кольору неба,
та й шукаєш низку образ!

Не турбуй мої мрії, в них немає тебе,
а ти тихо шкребешся у грудях!
Я не згадую — ні! Я давно вже забув,
як воно, бут...