Монолог у вічність

Хочу пити любов із твоїх долонь,

Як з чаші іскристе вино,

Вустами хочу торкатися скронь,

Коли ти прокидаєшся зі сну,

Я хочу так тебе кохати, як весну,

Сонечко моє сонцесяйне і чути "Кохаю!",

Я хочу… Але не те і не ...

немає...

немає...

Я шаленію від Твого кохання!
Твій дотик – ключ до моїх почуттів.
Цілуй же хутчіше мене без вагання,
Аби лиш одну Тебе я хотів!

З Тобою лише, хочу ніжним я буть
В обіймах ліжка і Твого тепла.
Про всі проблеми кохана забудь
Ти щоразу мене спопеляєш...

Любов уразить Тебе до нестями,
До останньої кістки прониже.
Зацілує своїми, палкими вустами
І Ти не відаєш хто переможе...

Холодний розум чи поклик душі,
А можливо разом і обоє –
Зійдуться у ритмі кохання вночі,
У цілому світі, їх тільки двоє!
...

Приїжджайте браття до дому
Де є гнізда нашіх прадідів
Приїжджайте співайте по свому
Щоб світ бачив, народ наш віджив.

Ви колись так хотіли вертати
Щоб хоч очі промити в ріці
Ви думками летіли в Карпати
Щоб почути забуті пісні.

Що ся ст...

Зима.
Тролейбус.
Хтось тремтить,
Хтось клацає зубами.
Немає дива – Дід Мороз
Попрацював на славу.
Німіють пальці, стигнуть очі,
Відпадають вуха.
І лиш палкеє серце б’ється –
На, послухай!
Не чуєш? Прикро…
А мені здалося
Цей стукіт чутн...

вино на цвинтарі? назвемо це причастям.
ти кришиш птахам зачерствілий хліб…
вигадує гримаси куце щастя,
сповзаючи у твій непевний слід…

і пташенята заглядають в вічі…
трава слизька – провалишся таки
у лоно зрілого Середньовіччя,
принаймні кажуть ...

На останній полиці терпіння –
Ліки часу. Затемнений слоїк –
Не розгледіти, скільки лишилось.
Месмерична моя терапія
На випадок, коли дуже млоїть,
А приймати все інше – несила.

“Від дітей зберігати подалі”.
Не помітять. Дурна заборона:
Час – не ...

Я маю що йому сказати,
Зібрати всю свою сміливість,
Незнаю що я буду мати
Випадок чи лише можливість?

Але розмова має бути,
Мені потрібні зміни,
Я хочу знати,чи майбутнє
Є у нас?Скажи мені,єдиний!...