А ви знаєте,
Зорі чекають,
Зорі очікують ранку…
Уявляєте,
Зорі кохають
Навіть і після світанку!
Чи ви чуєте,
Зорі співають
Мовчки одвічної пісні…
А коли ж тоді
Зорі вмирають?
– Коли їх не бачать
Навмисно.
...

Текст видалено автором твору...

Поспіла в небі біла хмара.
З останнім подихом вітру,
Тихенько впала на місто,
Омивши його від життєвого бруду.

Дітлахи хутко дісталися чуда,
Що зима принесла у жертву,
За ради чистоти їхнього серця
І очей щасливого блиску.
Поставили пам’ятник - ...

Не плач, бо його вже немає -
(хоч би трохи тих сліз!)
Але все так стається
на тому світі:
все проминає.
Лиш зима - не зима,
а білого смутку пудра..
Та хай вже!
І це промине..
Не любов, і не жалість,
a лиш слово - мов глум,
ніби скальпель,
...

У тих роках - буденних і блаженних,
У тих  гріхах - твердих, немов горіх,
Сплітала руки на твоїх раменах,
Плющем цілунків обвивала їх.

Ішли сніги - куди ішли? По кого?
Пливло мовчання, вчаєне, як  дим…
Довічна  пам’ять - як брудна підлога.
Доречн...

зорям ніч
для танців час
раз!
хто із вас
буде мені другом?
нерозлийвода
посестрою
два!
на юпці лиштва
а думці поле
виоране плугом
засіяне льоном
посеред зими
попід снігом
три!
з пригорщі пелюстки
понесуть вітри
у далекий ірій
попри хмари...

Нехай тобі присниться містечко –
заспане задуп’я, куди забредають
лише раз у сто літ цигани.
Богом забутий кут
у колумбійських хащах,
звідки вибігають прудкі іґуани,
де серед листя ховаються анаконди...
І, може, це буде навіть...
Макондо.

Де...

Перетнути межу
Й повернутись,
Я тобі не скажу,
Де я був.

Мені знову наснилися
Крути,
А я думав, що
Врешті забув.

Та практично нічого –
Шпали,
Небо, ранок, дерева,
Тиша...

Хтось говорить,
Що нам збрехали;
Хтось говорить: я йду,
А ти?...

Усміхався день кутиками губ,
Вітаміном "Д" небо струменіло,
Голуби в вікні крихти крали з рук...
Десь я в цьому дні зиму загубила.

Танув тихо біль в теплій пів-весні,
І чиєсь маля потягалось щасно.
Усміхався день в не-зимовім сні...
Слав передчут...

Текст видалено автором твору...