Його зустрів я на краю,
Він пісню заспівав свою,
Про те, що бачив він і чув,
І пам'ятає, та б забув.

Він розказав про небеса,
Про тиху ніч і тихий сад,
І як за кілька теплих слів,
Готовий був іти у бій.

Чому співає він пісні,
Та не веселі, а ...

Переболить... Чи буде знову все, як зАвжди?
Ти глянеш зверху, і, зітхнувши, дорікнеш
у тім, що ця жорстокість не сумісна
із тим чуттям, котрого є ім´я любов..
Не знаю я - бо все переплелось:
стукіт коліс, і ці розмірені удари серця.
Вже все мин...

***
напиши мені вчора на сьогодні молитву
і крізь верби й долоні її пронеси
дай ковтнути повітря гіркого повітря
дай відчути таємність слова живи
так спокійно з ніколи в ніколи
так відверто аж серце на дно
і китайський єрогліф пише натхнення
і кит...

є переліт невідворотного
айстри й асфальти
мулька життя
страху нема і
нічого стерти
дві епітафії
кома
жива
сірість бездонням
скуйовджені вії
на автостраді розбожнений пес
виємо – витчемо квантові зорі
щоб ні йому ні мені до небес
kitchen і ...

Чорно-червоні бузкові хрести,
Струшено попелом, зоряним дустом,
Варто лише посланцю відцвісти,
Лампа впаде, світла тінь Заратустри.
Човгаючи в поцілунках недолі,
Стримано віриш в просвіти чергові,
Вереском пишеш ці мори у слові,
Лезом клонуєш карти...

***
Нічний туман – сеанс німого ще кіно,
Спокійно гра етюди осені тапер.
Екран малює стос хиткого доміно,
Проектор пил ілюзій в словесах підпер.

***
Щетина голосів й людських думок навколо,
Забутий флірт, сучасна мода – дефіле.
Біжать ангелики, ...

світ вміщається у розклад рейсів
у тайнопис дитячих долонь
я у Африку вірю трохи
у синоптиків і у вогонь
є безмежжя вчорашніх буднів
і відсутність себе самого
я не вірю в твою присутність
але інколи вірю в Бога
діадема вишневих сакур
над містами ...

***
чернігівська фобія довгого часу
розмірено й тихо у небуття
ви палите спрагу своїми ж вустами
а лист вже із дерева й болю нема

під дикими стансами – мегаполіс
в зачинене скло тунельних дверей
трамбуй у цей тамбур вістря напруги
в далекім загл...

така проста прикутість
пильність і обережність
у повсякчасність залюблені
відстань долаєм безмежжям
і навіть якщо прожити
дві доби за одну
землю не можна спинити
то може і я зійду?
кількістю якістю відчаєм
збігають дні по ріллі
витчемо і перевиб...

Текст видалено автором твору...