Гори над морем -
Все, що нам треба.
Тут не дістане нас заздрості грім.
Зорі над морем,
Зорі у небі,
Зорі і в серці моїм і твоїм.
Я тільки вчора
Наклепи з себе
Зняв, подолавши вічний свій страх.
З...

Душа поета-ВсеCвіт осяйний,
В ній вміщене реальне і уявне.
Ймовірне й очевидне-також в ній,
Як героїчне й разом з цим - безславне.
Душа поета-ВсеCвіт осяйний,
В ній слово задихається з напруги.
Рахунок дій останніх літ – ...

На руїнах зими в погляді сонця,
Ростуть квіти весни під оплески неба,
Що теплим дощем миє вулиці міста
Та душі людей, які посміхнулись веселці.

І фарбує вже кольором усе навкруги,
Діва весна – красуня закохана в квіти.
Не сховатись тобі від їх аро...

Розпочинаю все з початку
Складаю в скриню біль, минуле
Натруджено малюю крапку…
Душа щемить – я не забула…

Розпочинаю  все з початку.
Молюся Богові: дай спокій
Знедоленій душі, а згадку
Розвіє вітер одинокий.

Розпочинаю все з початку.
Листок ...

Так плакала, ридала і страждала,
Топилась в океані власних сліз…
Не повернéш назад… Я так кохала…
І не помітила, що ти приніс

В життя моє частинку щастя,
Із свого серця – іскорку тепла.
Вже бачила у віщих снах не раз я
Дорогу, що минути би м...

Останні доторки плечем ,-
З тобою не зустрінемось ніколи,
Твоя душа зайшлась плачем
Кохання нашого нема відколи.

Останній поцілкнок на прощання,
Такий палкий, жагучий, ніби вперше,
Твоїх сумних очей німе благання,
Словами доля більш не бреше.

...

Занурилися пальці у волосся
І думка попливла вечірнім містом.
В очах - веселий блиск і легка втома…
І шепіт вітру з таємничим змістом.
Усмішка пелюсток Твоїх червоних
Чарує серце теплим ароматом
І розум у незнаний край відносить,
Туди, де ча...

Порох –
Мов мелена кава,
Вільга
В нічному повітрі,
Тіло,
Як цукор, поклала
В чашу
На тисячі літрів.

Туга,
Чорніша від срібла
Ложки
З родинного спадку,
Пійло
Сколочує дрібно –
Годі
Себе в нім приспати.
...

Вона бігла пероном осіннім:
Заплітали дбайливо
Виноградинки поглядів синіх
Пруття срібної зливи.

Відлітали вагони-блавати
Пелюстками зі станцій…
Так хотілося з нею сховатись
У дощі, як в альтанці.
...

Иду по життю,пiдслизуюсь   Носа б'ю знову,знову.             В усi боки тичу,не хизуюсь,Пiдошву шиповану,нову.         Не вовк я в людськiй пoдобi.Так само сльоза солона.Мене теж часом худобою Часом повнотою  клеймовано.             Урочисто загальноприйн...