Піст.
Починаю розмову
Про свої прорахунки, невдачі.
Про любові нестачу,
Хиби, вади і блуди.
І злітає полуда -
Бачать очі незрячі.
Піст.
Наступити гордині на хвіст...
Наступив Ти гордині на хвіст ?

Піст
Вивіряю основу
Віри, зовні міцної... Я...

updated: http://gak.com.ua/creatives/2/5735...

Деякі ангели схожі на щось середнє між товстим птахом і станцією "Мир".
А чого ж ти хотів, мій голубе?
Банькатий, не очистивши від луски свої крила,
згорнуті бутонами гладіолусів,
луски - ніби відмерлий шар епідермісу - прозорої,
свої долоні-крила
б...

не стрибай вище за себе, не гніви в собі бога,
залиш в собі надію і повернись з порога
та в дзеркало іще раз зазирни, прости себе
тоді вже йди в свій світ.

стань на коліна та не гупай лобом в землю!
ти краще зазирни під неї і спитай у тих, що ...

Чоpнi гpона гайвоpоння
Розxитали веpxовiття.
Гостpi викpики спpосоння
Пеpеповнюють повiтpя.

Сипле пpосо осiнь xмуpа,
Гусне суму стигла бpила.
Це самотностi фiгуpа
Розпpавляє сиві кpила.

В млоснiй тишi xтось скpегоче
Лезом злим по шклi кpиxком...

наприклад, осінь...
препарування цього поняття
являється заняттям безкінечним,
бо, хоч усе вмирає, це, по-перше, дуже кольорово,
по-друге... якщо живемо - згадуємо про кохання

трохи не згоден жоден, дехто зовсім,
що в небуття іде життя
і в...

мабуть, ні чорт ні біг
не зрозуміли досі
кому потрібен більше з них?
і, навіть, якщо дерево посаджу,
чи сина вирощу,
не стану я підвладний другому,
а перший
не візьме мене
за всі зусилля самознищення…

пливу, наче лайно я по життю.
плив...

серед бою сама з собою
може варто себе спинити?
і почати нарешті просто
без загадок і згадок жити.
може день цей, що був,- останній.
може я ні у чому не винна.
і нарешті наповнять вени
мої терпкі солодкі вина.
може той заповітний зараз
мріє бу...

...історія хвороби мого сина
лежить рожева під замком
архіву що покинули птахи ліниві
під порохами не помітили його
---
наглядач у товстих окулярах
забуває випускати
подих теплих стін
---
перегортаються сторінки
переливаються блискучі письмена...

Театр, актор, фурор і перекур
Цей манік'юр, помада, капелюшок...
Немов із книги, пані Помпадур
З мякими рисами провансівських пастушок...

Вона пішла... І я пішов, стук-стук!
Впустіть у серце, леді, міс чи місіс,
Я довго йшов і ось, мадам, я тут
Д...