1.

(Веснянo-сутінкова)

На Петржіні в старій Празі
День затримався на мить,
Глянув зверху – місто стихло
Й сонцем з неба відкотивсь...
У закляттях пелюсткових
З вишнями вінчалися хрущі –
Вечір з ніччю цілувались
В бризках місячної мли.
І в ро...

Текст видалено автором твору...

і бісером-злотом розсипатись
так на подушці твоїй щоб найменшеньку
крихітку
ти відчував і голубив на власній
долоні

торкатись до чаші не спитої
солодом вуст аби ти не відчув холоднечі
напою
що ніч перебувши без мене
схолонув

зійти з вертикал...

не загартований картузний дикий протяг
гуляє по кишенях і зшиває діри
небесна майже металічна постіль
публічно обіймає злосний піпл
і на порозі на паласі слово «welcom»
через поріг перетікає в польське «walka»
*___*
ми розміняли симетричні добрі ді...

Не зрадь в житті цім ні старого, ні малого,
Вони вже гірко зраджені не раз.
Вік пам’ятай про Мудрі Заповіді Бога
Й не виставляй біль серця напоказ.


Свій шлях земний ти подолай без нарікання.
Хто вірить в тебе – відплати добром.
З убогим поділись...

Зійдімо, люба, у парі
На найстрімкіші скелі,
Де голови чешуть хмари,
А в ноги пече пустеля.


Можливо, там зрозумієш
Прихисток я твій в світі,
За тебе лиш серце мліє –
Повір, не кусать щоб лікті.


Давати світу прекрасне –
Нам заповів Всеви...

Твої вуста з зими справляли піст,
Чекаючи на дзвони Великодні...
На краю усмішки неторкані безодні
Несли дзвінку і чисту благовість.

Вони говіли присмаком вина
І камертоном відкликались чресла...
Цілунками налилися сповна
У ніч святу і в день во...

Я вимкну світло в кожній з трьох кімнат.
Закривши штори, заховаю вікна.
Страшна не глибина, а перепад.
Все суще буде, все зникоме зникне.
Дзвінків потік, лавина фотографій -
немов за склом, немов із того боку.
Минуле йде, під ним шурхоче гравій,
не...

Літати птахом по чужих світах,
Торкати неба чорну невідомість,
І ніби повертаючись в свідомість
Тепло відчути рідного гнізда.

Далеких сонць холодні ліхтарі
Не гріють душу стомленого птаха,
Що рветься до омріяного даху,
З таким єдиним сонцем на з...

У  домі не буде нікого. Нікого...
А на душі буде темно і пусто.
І час краплинами воску заплаче,
на різнотрав'я спливатиме густо.
Гірко опуститься хліб поминальний
на обрус білий жертовним чеканням.
Вітру нічного обернеться шурхіт
в сліпих ві...