Осінь сіяла холодними дощами, вже відлунали щемні і пронизливі крики відлітаючих журавлів. Вони тоді довго кружляли над містом, ніби вибачалися перед людьми за те, що мусять покидати цю землю. Холодний вітер мів жовтим кленовим листом, а ранками трава сив...

Вона повернулася до міста, коли на узбіччях дороги ще курилися чадним димом рештки циклопічних совіцьких танків і наївні міщани з хлібом-сіллю під заквітчаною барвінком аркою стрічали перших німецьких мотоциклістів-розвідників у сонцезахисних окулярах і с...

(присвячується світлій пам’яті автора найкращого твору про футбол „Товариський матч між „Тіллінген” і „Гохштадт” – Я. Гашека)
(читати слід під „Ночной Дозор” від „УМИТУРМАН”)
В 2006 році внаслідок конфлікту між фанатами футболу і Пушкарьовой за право пе...

Двигун літака гудів рівно і впевнено. Пілот постукав пальцем по склу альтиметра. Стрілка намертво прилипла до нуля. Звісно, чого ж хотіти від старенького учбового літачка, якого мабуть ґвалтувало не одне покоління невмілих кадетів військового училища? Він...

5.

Тут я запідозрив, що недарма мені пригадалося «Изданіє Брокгаузъ-Ефрона», бо за енциклопедичністю персоналу цей готель може направду вважатися щонайменше його філією. Адже якщо в особі балакучого тлустого портьє в наполеонівському капе...

4.

Тільки-но ми з бароном наблизилися до привітного входу готелю «Жорж», широкі двері перед нами розчинилися. Двоє доладних гайдуків – готельних швейцарів у вигаптованих позументом і мадярськими вузлами одностроях, на кшталт гусарських, – схилил...

3.

Деякий час шлях іще зміївся лісом, але поступово рослинність рідішала.  Водій мусив їхати повільніше та стриманіше, ніж звичайно, з огляду на стрільців, які мостилися на широких підніжках автомобіля. Невдовзі ми виїхали на відкритий простір і...

2.

Прокинувся від несподіваного руху. Радше, з-за відсутности будь-якого руху чи звуку. Коли розплющив очі та підняв голову, то спершу побачив здивоване обличчя Нестора Івановича. Він також спросоня тер очі та спантеличено роззирався довкола.

...

"Dovete adunque sapere come sono duo
generazioni da combattere - bisogna
essere volpe e leone"*  
                      - Ніколо Макіавеллі

1.

Галичина, серпень 1914 року.

Зранку ми не поснідали. Лишень устиг я  чайку сьорбнут...

У монастирську браму вкочується віз, навантажений мішками. Келар підстрибцем підбігає до воза і показує погоничеві, куди підвезти мішки. Обидва щось вигукують, воли розвертаються, і віз із гуркотом прямує до монастирської кухні, повз малі віконечка келій,...