Фрагменти роману „Дайте мені ім’я”
                                              (Частина перша)


                                                                     Присвячую дружині.



                       ...

Працюючи з розсекреченими архівами СБУ, що стосувалися часів громадянської я віднайшов вельми цікавий документ - кілька списаних від руки і пожовклих од часу аркушів паперу. Він не стосувався предмету моєї розвідки, та можливо, його зміст може видатися...

Текст видалено автором твору...

Весна цього року вдалася рання. Вже в березні сніг згинув під лагідним промінням теплого сонечка. В небі цвірінькає якесь птаство. Настрій – весняний, радісний. Я поплескав по шиї свого Вороного. Гарний у мене коник. Буває, покладе голову мені на плече і ...

7.  Prima di mangiare. Tempo di valse.

Першим русявого підлітка в українській вишиванці запримітив командир танку лейтенант Борис Шалвович Акунов. Він був той, хто сидів верхи на башті Т-26 і роздивлявся у польовий далекогляд довколишні польськ...

Мне кажется порою, что джигиты
С кровавых не пришедшие полей,
Не в землю нашу полегли когда-то,
А превратились в белых журавлей.

        Расул Ґамзатович Ґамзатов, «Журавлі»


1. Allemanda. Allegro molto vivace.

Першого вересня т...

Ніч. Ніч. Ніч. І трохи світанку наприкінець.

Коли ми з Начальником остаточно зрозуміли, що підміну нам вже не надішлють, і мусимо віддуватися за чотирьох радистів вдвох, ми просто поділили добу навпіл. Йому дістався день, а мені ніч.

- Вночі спокій...

***
Боцман Владленович теж припустився своїх стратегічних помилок у поводженні з річковиками. Власне, лише однієї помилки, але відразу, у першому ж рейсі на Усть-Дунайськ.

Він і сам не міг зрозуміти, навіщо він, піднявшись на місток після Очакова, не...

На Одеській площі в Херсоні зустрічаються річка та море. Ліворуч – ворота морського порту та морвокзал. Праворуч – ворота річпорту та вокзал річковий. Залізничні колії йдуть просто через площу. І коли маневрові тепловози тягнуть вантажні потяги з порт...

Осінь сіяла холодними дощами, вже відлунали щемні і пронизливі крики відлітаючих журавлів. Вони тоді довго кружляли над містом, ніби вибачалися перед людьми за те, що мусять покидати цю землю. Холодний вітер мів жовтим кленовим листом, а ранками трава сив...