Поїзд відбував о шостій ранку. Лютий місяць. На вулиці холодно і мокро, від того слизько. Вокзал завше зустрічає купою людей. Займаю своє місце і втуплююся в телевізор, показують дурне кіно, маю книжку з міжнародного права, але відтягую той момент, ...
Дивний хлопчику iз гострими лiктями та пiдборiддям, скуйовдженим волоссям i величезними очиськами... Ти нiяковiэш щоразу, як я дивлюся на тебе i намагаюся звабити. Вiдводиш погляд, хапаешся за склянку, наповнену дешевим пiйлом, посмiхаэшся... Затинаэшся,...
В кімнаті непристойно пахне динями... Солодкий аромат важкими, теплими шарами
розливаєтсья у повітрі. Чую сонце, розпечений асфальт, запах бензину і людського
поту. Від спеки паморочиться в голові, й дуже від того хочеться себе жаліти...
...
На плиту витекла кава. Вона схожа на мене - нікому непотрібна. Зараз візьму ганчірку і витру - нехай буде деінде, а не у моїй кухні.
Ти не постукаєш у мої двері, не заговориш у моєму телефоні, не стоятимеш вночі під вікном, не промовлятимеш уві сні м...
Моя сльза-голка впала тобі на живіт. Не здригайся, любий (дивися свій телевізор далі )- це як акупунктура. Так потрібно, бо ми дивимося "Титанік". А ще, я доросла.
Попередній був не гірший - світлий і ледь солодкий на смак. Мав теплі повіки. Знайшовся...
Стояли серед міста ми,
Серед людей горіли щоки...
Втопила легко свої сни,
Але ж тобі того не досить.
Тремтіли руки і думки,
Такі сумні, такі про тебе!
Сказати просто, та піти.?
А, може, так було не треба?
І хто тепер мене спасе?
Здається, всі нав...
Катя вийшла зі свого дому і почала мило посміхатись пішоходам. Вона любила літо і себе після прохолодного дощу.
Вечірнє побачення – це головною причиною її посмішки. Сьогодні вечеря і трішки алкоголю з його друзями. Вона знала підсвідомо наперед, що спо...
Знають навіть мужчини, – будь-яка жінка хоч би раз у місяць влаштовує собі турне жіночими крамничками. Ритуал купування суто жіночих дурничок – незбагненна річ, але маніакально приємна.
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 92; 
рецензій - 0.
