за тобою женуться з собаками люди
пожиттєве ув'язнення потім страта
білосніжко чому на тебе полюють
тебе ж неможливо не покохати

білосніжко чому тебе вигнали з дому
білосніжко чому тебе вигнали з міста
білосніжко а що як я стану гномом
із тих що ...

Один командир роти… Хоча який там один, якщо лише за перший рік в нашій роті їх змінилося шестеро?

Рівно на половину пісеньки про дванадцять негренят. «Шість командирів роти пішли купатись в морі, шість командирів роти пірнали на роздоллі…»

І далі,...

*
Ну, і чого тебе понесло зимової ночі на дах будинку? Ще скажи, що справді повірила  випадково почутій дурниці. Нібито сутінкам і снігу більше робити нічого, крім того, щоб милосердно скривати відвічні шари бруду на міських вулицях, на небі, яке давно з...

І
Зів'ялі квіти на тлі зимного неба,
Розбите піяніно хмари, мов небесний змій.
Розбите тіло, і рудіє жито хліба,
Під явором зібралась брага із чортів.
Над містом павутиння – мереживо Мокоші –
І Сонце, обертаючись, тягне ґаляктику у вир.
У місто на ...

Життя - це вхід в тунель без права повороту.
Десь, кажуть, світло відбирає призми душ,
Ти звалюєш думки на плечі, на Голготу,
Без права на рубіж.. Маестро, грайте туш!

Визбируєш зірки, що Космос підкидає,
Шукаєш поворот, а може - просто вхід.....

Текст видалено автором твору...

Песиголовці чи просто мертвота ?
зойки криваві крізь глум лихоліття...
жити, погодься, це також робота,
точим кілочки в причілку століття.
Рухаймо Землю, вслухаймося в хрускіт.
Жорнами часу стираємо всесвіт.
Ми не загинем, як давні етруски,
...

      Мерцю важко писати оповідання. Сиджу та зошит брудню. А він у мене єдиний – залишився ще з шостого класу, коли я його в наш сарайчик закинув. Тоді від батька ховав (з двійкою він за геометрію), а тепер знайшов і дурниці усякі пишу.
      Вбили мен...

Вона бігла поміж деревами в темряву, в негоду, прагнучи відірватись якомога далі, сховатись десь серед дерев, розчинитись у пітьмі. Та як не місили її ноги осіннє багно вперемішку з опалим листям, її наздоганяли.
Врешті решт трапилось очікуване, її ноги ...

Вона ненавиділа їх. З того моменту, коли помер її чоловік, вона стала ненавидіти їх. По ночах вона виходила на дорогу і сипала сіль, щоб відігнати їх від свого будинку. Проте вони йшли і йшли. Щодня вони приходили до її старого, дерев*яного будинку, збудо...