Текст видалено автором твору...

                                                                    Пролог

Юльця – гарна дівчинка.
Із цим згодні всі. Ну, хіба крім Вірки із п’ятого під’їзду. Тієї, що насправді – Вероніка. Її мати ще викладає соль-хве-джіо у найближчій гімназії. Так...

Поміж них твойого не було
Слова… Заламалась деревина,
Тріска зойкнула, защемленая днина
Вугільним вгамовувалась попелом.

Пожадання простосердь летять
У передсвіти, у споконвіччя,
Десь твоїх молитв сльоза зустрічна
Впаднено холодить стиглий кетя...

6

Після того я ще бачила Микиту раз чи двічі... в мене не було ніякого бажання підходити до нього. Можливо, десь в глибині себе я боялась його заморозити. Не пам’ятаю, щоб в мене коли-небудь виникало подібне відчуття до живої істоти.
Дивилася на Микит...

І звьозди сільнєй заблісталі
І кровь ускоряєт свой бєг,
І смотріт с улибкою Сталін –
Совєтскій простой чєловєк.
(В. Лєбєдєв-Кумач. «Совєтскій простой чєловєк», 1937)

Cонце розплавленою краплиною заліза тремтить у бляклому небі. Вітер степу. Пахощі пропеченої ковили та полину. Нікого навкруги. Благодать!
І знову – втретє за ранок! – насмішкувате шепотіння над вухом:
– Агов, відьмо! Сьогодні – твій останній день.
– Н...

                                                                         (Сфінкс)
        За вікном похмурої, непривітної вітальні, обставленої у класичному, французькому стилі, будували нове гніздо заклопотані ластівки. Сергій сидів на обтягнутій парчею...

Текст видалено автором твору...

1

Снігом землю замело. Лід покрив поверхню рік. Вода з ринв перетворилася в мутне, чорне скло. Я йду по вулиці, закутана в ватяну чорну куртку. На ногах теплі сірі шерстяні колготи, тонкі чорні черевики. Ступні вгрузаються у сніг.
Згадується Антарктич...

початок тут: http://gak.com.ua/creatives/1/13576

День Шостий

Валентин лежав у ліжку, загорнувшись у одіяло. Прокинувся ще годину тому, але й досі не відкривав очі. Розлохмачене волосся, сухе обличчя – він вже ось кілька днів, як забув про свій зовні...