Бо я завжди вірив, що вони коли-небудь зустрінуться і переплетуться, немов дроти,
Як відбитки шалених тіл переплітаються між ранком у ліжку.
І час буде крізь годинник, минаючи умовний поділ, на очі їхні рости,
І, врешті, гинути, зникати у їхню ...

Ми прилипли одне до одного , ніби нас засадили у дуже маленьку консервну банку,
де, крім нас і  провінційного авантюризму , взагалі все поїли .
І , от , ми лежимоі стараємось дихати в унісон снігу , який тепер дуже схожий на вівсянку,
в унісон тому ,як...

Сніг не чорніє вночі , він так вночі виживає,
заплітається у дерева , як радіохвилі заплітаються передавачем.
Сніг не чорніє вночі , він вростає в моє обличчя ,пускає коріння і , певно, мене пожирає,
замерзлого на автостраді. Мене і всіх у мені нікчем....

Маркування нового знайомства
Зрозумілими більшості знаками
Розглядається наче помста
... (далі усе замальовано квадратами)
Заради політкоректності
Називаємо все по-іншому
Щоб на поверхні - чи то поверхности?
Не було місця принишклому
Але вдалому с...

Текст видалено автором твору...

Слухаєш Pink Floyd'a,
видихаєш дим,
хочеться померти дуже молодим.
Світ здається Словом,
в Бога було Cлово.
Killing me softly це знову і знову.
Ніжні вени, теплий дим.
Боже, будь  же Ним.
Боже, будь же Ним!
Основи, підвалини, осі,
п...

рондо в Торонто
а батька звати Стьопа
кричить завзято "ПРОНТО"
подумав канадієць:
українська льопа

родео і ключі від ланус део
а у макітрі мрії про піарство
де твій оспіваний церковним хором Тео?
чи це на тебе гастарбайтерство так діє?
респ...

Я  - секонд,
Душа в мені секонд, мене поносили, мене прасували
і прали чужі звички, чужі хобі і втома,
я смерджу тим запахом і мене скоро закриють, бо я живу нелегально
я дихаю контрабандно і задихаюся власною тлінністю
і мене так багато, але я така...

Гасне світло,                                                  
Тануть титри,
Темрява в’їдається у шкіру.
Я вдихаю страх
Крізь шотландський шарф.
Жах. Жах. Жах.
Я помираю. Я боюся.
Хтось виливає на мене
Чашку моторошного психоделу.
Я помираю. Я ...

Розділ І
Дім у лісі виринає кам’яною стіною. Середньовічна фортечність, вікна маленькі, немов амбразури для мушкетів і розтопленої смоли – ворог червоніє і автоматично відпадає, як заскорузла мозольна шкіра. У стінах замуровано якусь анемічно-сентементал...