Та осінь була терпкувата на смак, терпка і солона мов морська вода краплі якої падають на губи коли хвилі розбиваються об скелі, мов вино з терня котре п`єш захлинаючись і воно стікає по підборідді й шиї. Такою була та осінь, вона пахла димом, тремтіла ...
Жив був на світі молодий поет. Він страшенно любив свою справу і кожному віршу віддавав часточку душі, краплю власної крові чи крихту серця від чого вірші ці оживали, наповнювалися щирими почуттями та емоціями. Твори письменники були настільки щирими, щ...
Місяць того вечора був велетенський, неймовірний, він величався на вицвілому за день небі подібно до якогось пекельного тавра, залізяки щойно розпеченої в горнилі і, не знати ким, повішеної над самісінькою землею.
Ярему вразив той місяць, вра...
Три місяці блукав Єремія у вовчій шкурі. Так покарала його Маргарита, увесь цей час сердилася на нього, але ще більше сердилася на себе саму за те, що не побачила, не зрозуміла.
Три місяці жив Єремія впроголодь, мок під проливними дощами, хов...
Коли Єремії виповнилося 23 його батько помер. Янош тяжко хворів кілька років і молодий граф робив усе можливе й неможливе щоб якось допомогти старому, викликав усіх демонів та янголів, духів і чаклунів, навіть грозив їм Соломоновим перснем й у...
МИТЕЦЬ
Рафаїл лежав на хмарі і писав музику. Поки що в нього поганенько виходило, але молодий ангел багато вправлявся. Він так хотів щоб Бог оцінив його старання, так хотів заспівати свій власний хвалебний гімн творцю, але майстерність інших, досвідченіш...
- Бог хворий сьогодні, - пояснив Гавриїл Пуріелю коли той навідався до небесного царства аби спитати небесного творця, щ є йому робити далі. Вже ніяк не міг розібратися сам в ситуації з Єремією та його матір’ю – відьмою.
- Я всього на хвилинку...
Отак й жив малий Єремія, жив у двох світах, один з яких на колюч замикав у своїй кімнаті.
Він вчився їздити верхи і Пуріель (звісно невидимий бо якби Ярема побачив то страшенно розсердився б на нього) підтримував малого щоб той не впав, ходив...
Вони летіли над сплячою землею, над містами й селами, над садами й полями, іноді так низько, що майже торкалися трав чи прохолодних вод, інколи здіймалися до самих хмар, летіли немов дві примари в світлі місяця. Вони піднялися на таку височінь,...
З того часу малий Ярема жив у домі свого батька, старий граф дуже прив’язався до хлопчика бо той нагадував йому Маргариту. Вона й справді продовжувала жити в ньому, була в його очах, поставі, вимові, навіть голосі. Він успадкував неймовірну, хо...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design