Текст видалено автором твору...

Штрих-кодом смугастим лягає на серце спогад.
Тобі. Одному. Фортепіано сьогодні зіграє востаннє.
Риторика ставить не нам чорно-біле питання,
Й на нас першим рейсом чекатиме зебро-дорога.
Хотіли ми стати інь-янь на малюнку в фен-шуї,
Коли чорна кішка ...

Доброго дня, доброго дня!
Є у вітання велика рідня –
Мамі даруємо – доброго ранку!
Люба матуся гукне до сніданку.
Доброго вечора, доброї ночі –
Солодко медом злипаються очі…

І музичний подарунок дітлахам від Миколи Цибенка:

Дід Дмитруні дудку...

В полум"ї вічнім, загадковім,
в крові гарячій моїй крові,
в серці глибокому, живому,
розставила ти свої пастки...

Я іду і падаю в обійми.
Перша пастка, і наче доволі приємна.
Далі йду і виростають високі стіни.
Треба вибратись з лабіринту до темн...

Річечка під сонцем сяє,
Вся виблискує та грає.
Руки-хвилі підіймає,
Та небес не досягає.
Засміялось синє небо:
"Не дістанеш, та й не треба!
Подивись лишень на себе -
Яка користь тут від тебе?
Нащо ж сили ти марнуєш?
Людям ти життя даруєш!
Доля в...

І знову я одна...
Самотння і сумна,
Нема в житті ні радості, ні щастя
Одні хвилини забуття...
Сиджу в чужій кімнаті,
Чужі усі, і я чужа,
І вже немає вороття
Туди назад...десь в далечінь,
Де все своє і всі свої,
Туда...  де рідне, де моє...
Мина...

Маленький я.
Маленький дуже.
Розлив слова.
Стоїть калужа.
Зрозуміння,
Якесь недуже.
Запитання:
- Кому  я служу?

Читаю всіх
В кого є слово.
Міркую сміх
У рідній мові.
Твердий   горіх
Беру на зуби.
Бачу як  гріх
Вростає  дубом.

Ви там. Я...

Кошенятко хоче спатки,
Ось воно помило лапки
І лягло в м'якеньку постіль,
Але сон не йде у гості.
Кошенятко й так, і сяк,
Не засне воно ніяк.
Тільки-но заплющить очі,
Як під вухом хтось воркоче.
Ти не бійся, не лякайся,
І під ковдру не ховайся.
...

...плач по царям і вбік
поглядом двох орлів
стежать щоби не втік
Орлик в чужий Орлі

різноколір’я мап
в очі як змій повзе
жаль Іванів нема
тих з Богунів й Мазеп......

ніч пахне медом, квіти у горлі, сніг - на щоці,
гойдалка тихо рушає в сторону церкви й листя,
розбиваючись майже щоразу об лід на межі
там моє сонце. я вию на місяць, що висне
крізь дев'ять життів і дзеркала вчорашнього лету
несправжність у такт, як...