На цій землі, що скверною багата,
дотримуйся закону головного:
лише любов, яскрава і крилата, -
це вірний шлях до щастя неземного. ...

Рветься на частини серденько привітне,
Кров’ю обливаючись і слізьми ридма,
Як побачу ниву, що розкішно квітне
Бур’янами дикими. А хлібів – нема.
Бо росте без догляду, батьківського ока,
Наче натякаючи: «Я кручусь сама,
Опустивши руки… А була ж висо...

Ґречна ґава всім на сміх -
Та й проґавила горіх:
Закотився він за ґанок –
Ось і зник її сніданок.
Ґвалт зчинила ґречна ґава:
Отака вона роззява!

Микола Цибенко знайомить всіх бажаючих з Ґ - діалектизмами:

Ґава ґаздується ґрулею,
ґедзик ґан...

1.
Ти вже знаєш, що ця дорога тривала не ніч – завжди,
І несло мій плацкарт, і кидало аж до неба,
Та потреба ба-чи-Ти нагорнула хвилею: Ти, зажди!
Не відводь очей_не забирай руки_не буди,
Бо іду по снах –
камінцях непевних  –
кудись
до тебе:
на ...

Ви пережили ті страшні часи, коли Москва нищила українців
І забирала врожаї собі, щоб як скоріше замінити грішми.
А наш народ весь пухнув і страждав, лежали в кроваті не діти – кістки,
Тоненька шкіра їх обтягувала й очі старечі стали як граніт незвични...

Ой не вбивайте, люди, дитячий сміх веселий,
Що лине в сині далі, а не в безкрає небо
Не допустіть, щоб мати вела синів не в свято,
А у безмежну тишу: могильну, темну, страшну.

Не смійте вирізати малі хлопчачі нирки
Й кидати під парканом тіла – крив...

Текст видалено автором твору...

Живу в гуртожитку з дубоголовою сусідкою.
Вона нахабна й метикує швидко:
Там де позичити ,а там де і забрати.
Якщо їй вказуєш на це, то чуєш мати.

Вона хропить ночами. Вдень немов шуліка.
В гонитві за карьерою зІб'є вже мабуть і  каліку.
Підлизує ...

О, місто, місто, розхристане вітрами, набулося в прохолоді, в синіх ранках, камінних трубах, туманних вечорах. Темна бруківка веде вздовж кам’яної стіни, вологої, порослої виноградом. Коли провести по ній тоненькими пальчиками, кожен камінчик шепоче казку...

ЖИТТЯ У ФОТОШОПІ
«Кінець гламуру» - роман про реальних жінок, написаний жінкою. Не боюся майже лайливого лейбла «жіноча проза»! Вона, на мій погляд, нічим не гірша за чоловічу, просто більш вишукана і чуттєва. І що поганого у тому, що на пострадянському ...