«Receive each mild spirit,
        New worlds to inherit.
        And there the lion’s ruddy eyes
        Shall flow with tears of gold….»
                                                 (William Blake)

В Едемі знов зацвіли проліски,
Наче б...

між безсмертям та життям
різниця
як між кадром та кіно…

***

смерть
не обриває кіноплівку:
просто був таким сюжет…

***

не рветься плівка
склеєна безладно
бо кадром в кадрі смерть…...

Та День, осумовують хмари,
і дощ, і калюжі веселі.
Намоклі віконні всі рами
і ми, і майбутні, і денні.

Домівка, пронизує простір -
і погляд спиняється в точці.
Отримуєм власний свій досвід
і бачим все ціле в шматочці...

Хто ми, і Домівка, й Кр...

Коли ж вдихну, повітря я Весни,
що віччі вдарить вітами черешні.
І на порозі, знову станеш ти
у сукні й синяві небесній...
І цвіт черешні, зачарує нас,
і ми стоятимем, й мовчатимем в розмові...
І дивний світ, відкриється ураз
і речі дивні, ми побач...

Працівники галерей як і хранителі бібліотек
Ходять по густій траві, качають вічний контент
Хіба не так? Вам позаздрить кожен інтелект
Навіть штучний, який має доступ до всіх дискет
Ваша змога кохати митців, навіть тих хто вцілів
Хто до публіки догор...

Й ступаю, по голкам ялиці
і крок кожен в себе - й не зовні!
І п'ю із своєі криниці -
душі. Де й води завжди вповні.

І радість, крадеться навшпиньках...
і світ - лише диво і годі.
І все, відчуваю в билинках
живе. Що сприяє свободі.

Я ж так... з...

Дивишся в очі цього чоловіка
І бачиш там порожнечу.
Питаєш себе: "Хто це?
Куди подівся той,
З першої сторінки паспорта?
Зі своїм вогнем у очах,
Зі своїми безрозсудливо відважними мріями?
А де принаймні той, з третьої:
Хай і з пригаслими очима,
І ...

Не плач, спечу калач,
Медом помажу, усім покажу,
А тобі віддам…
                  Дитяча забавлянка

Не плач, кохана, не плач
Спечу тобі я калач
Мʼякий, румʼяний, пухкий,
Легкий, духмяний, пругкий
Маком посиплю дрібним,
Медом помажу ...

В той день ми більше не читали ‘Капітал’....

Плямистий сон –
Фарбований вохрою:
Там хижка на березі Ерідану
З очеретяною стріхою:
Трохи сопілок і трохи човнів,
Трохи солі – в торбині, де схований світ
Моїх вигадок.
А вода все так само прозора –
Що вчора, що завтра,
І береги журавлині
...