Думка моя тиха,
Як батьків хатина,
Понад дим вітчизни
Вище не полине.
Око не сягає
Далі й поготів
Як до лісу того,
Як до тих хрестів,
Як до води тої,
Що струмує срібна.
Та чи більша мудрість
Людині потрібна?
...

щораз
як рветься пуповина
хто був ніким
той стає всім…

***

вічного повернення
дорога
в пуповині пролягла…

***

прив’язаності пуповина
в безсмертя тягне
мимо я…...

Пірнути в мандри і потому,
як звабить спокій віч її,
щоб повертати все додому,
як прагне річка течії.
...

неприв’язаний й до Бога
Богом став
здолавши смертю смерть…

***

Бога неприв’язаність
жертовна
значить особисту смерть…

***

неприв’язаний
воднораз
є у різних просторах й часах…...

Чорний Човен розсікає води сріблясті;
у глибінь озера падають зорі
і вдаряння весла так повільні і тихі.
Усе медитує у власній втаємлевій вроді
і сховано й пристрастно дихає так
весело і натужно
у тиші дзвінкій і таємній.

Схопи, мою руку швидко п...

Я гортаю сторінки історії
ці благенькі на дотик листки Осені
Людства.
Навіть і не листки, а метелики з гербарію
школяра...
їх запах, наводить мене на роздуми...
а письмена і, малюнки захоплюють
мене. -
Напевно буду гортати до Ранку,
ці благенькі ...

Присвячую Духовній Країні в якій народився і виріс

Ті милі, і, чисті обличчя
і смуток у синіх очах...
Вони в кінокадрах, й поличчях
у вспоминах, і, в світлих снах.

Епоха згоріла у Літі.
І, Грудень її закопав...
У тому, наївному Світі,
що знав ...

Мамай з картини
вивчає Україну
очима Будди.

    ***
У себе під ліжком
несподівано знайшов
...потрібні слова.

    ***
Хуртовина й мороз.
А на моїй долоні
сніжинки тануть.

...

Кажуть, ніби то життя наче сон,
яскравий, але мені на згадку
приходять лише уривки подій,
певні почуття та нові смаки,
схожі на спомин людей обличчя,
живих та померлих і тих, що
існували в уяві,буття й небуття
наче уявний млин меле дійсність,
але...

не був би світ
нам явним
аби уявним
для Творця не був…

***

минулого уява
творить яву
того
що вже було…

***

тепер –
минуле Бога
в якім в’явив тебе
із майбуття…...