Дорога і стежка петляють
та й Ліс, нависає над схилом...
Ноги місцину цю знають
з туманом, і легким тим димом...
Іду ж по просторах прибульцем -
не пізнаний зовні вітрами...
Таким, ось духовним загульцем
з віршами і дивними снами.
І стежка петляє ...

В морозну ніч світили зорі
і зачудований я снив.
В багатовимірнім просторі
думки снували дуже кволі
стан невагомості п’янив.

В якийсь момент я усвідомив,
що біль від холоду минув.
Спочатку вивертав, судомив,
ламав і навіть знерухомив
та врешті ...

Ніч. День.
За гранню прожитих років,
Без балачок і без дзвінків.
Трухлявієш неначе пень.

День. Ніч.
І невимовлена печаль,
Тупий та безпорадний жаль
Ніяк не заберуться з пліч.

Пусто.
Червивий місяць як більмо.
А ми лишились й живемо.
І безпо...

Він невиправний оптиміст:
ніколи не шукає броду
і знов у місячну погоду
босоніж рухається вниз.

І там по схилам берегів
вздовж течії світобудови
не відчуваючи утоми
блукає поміж дивних снів.

То й що, що чорна смуга ця?
Вона лише передумова,
...

Подивись на свою руку,
зазирни у диво-всесвіт,
затримай в собі цю думку -
і почуєш срібний плескіт.

Та вони все вислизають…
Раз, - і більше не впіймаєш
відчуття́, що осяяють
та ідуть. Ти пам'ятаєш

ті, інакші наші роки,
що в ночах сліпих...

розп’яли Спаса лиш за те
що виявився не в-се-сильним…

***

раз Богу все воднораз
тут й тепер –
нема для Нього сили…

***

Небесне царство силою беруть
бо атеїзм –
це сила…

P.S.

Бог впокоївся в неділлі
бо ж немає в Нього зовсім сил…

...

раз складаєшся із чогось –
складений із сил і воль чужих…

***

раз складаєшся із воль і сил чужих –
складений ні з чого…

***

хто не складений ні з чого
той з нічого у нічого йде…

P.S.

раз не складаєшся ні з чого –
для сил і воль
нема...

Трави ж пахнуть лісом і домом
і й далеким, прихованим щастям,
а місто диха полоном
та й св'ятим і, духовним причастям.

І згубитись, у нім загубитись! -
Та й дощами, проникнути в Землю...
у птахах і квітках відродитись
у віршах над Волиню своєю.
...

К. присвячую.



Й привітом обпалиш своїм
і, в мрії мої ти проникнеш,
як важко зостатись цілим,
коли ж, так до тебе, ще звикнеш!? -

Й цілунки як перса п'янкі... -
й глибини так теплі полонять... -
з тобою ми в світі одні...
та й боги, із нас ...

чекали марно від Христа
марнот величних із марноти…

***

дороги всі перехрестилися в Христі
святим розп’яттям…

***

Спас пішов середнім шляхом:
воскресінням через хресну смерть…...