Батьки, своїм діткам, дарують концтабір
в комплекті там йде і робота, і одяг.
У них, є програмний й омріяний намір,
малим передать, свій життєвий, світогляд... -


Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 25 травня 2024 року
...

Плавиться метал людства:
чорна потвора виповзає з руїн, -
тихий шум вітру, плач дитини
і мертва тиша.

Але десь там. За сходами і мурами
Осінь Людства: там граються діти й
говорять матусі, але тінь війни наступає
на них безупинно і точно... -

М...

є –
собі самому рівність
в котрій є воднораз і не-є…

***

починати треба
з є
з світу рівности собі самому…

***

Бог –
собі самому рівність
в котрій Бог воднораз і не-Бог…

P.S.

закінчиш
рівністю собі самому
де я воднораз є…...

Я бачу як падають тіні
від світла на постіль мою,
вони зараз різкі й безцінні
та й роблять роботу свою...

Живе, все довкола і диха,
і світ, замовкає й мовчить...
його, ця хода є безлика
і він, водночас й звучить...

Мовчання ж розчинене в Дусі:...

врода
щезає наче мода
на себе
поміж инших мод…

***

врода
проходить наче мода
на тебе
поміж инших морд…

***

врода
зникне наче мода
на того
хто не з простих
урод…...

Камінні Гаї Міст
не дають прихисток
пташці Душі.
Тому і меркне світло в Очах
немовляти із немимовним
сумом.

Але останній зрячий
не бачить сліпих,
що ведуть людство
в провалля.

Не бачить того
як Зелена Трава -
стала мечем і
дротом для ший ...

Гортаю Сторінки Пам'яті,
й палю папери і листя,
й зазираю в очі кішок,
але бачу самого себе... -

А цей Жовтень смішний, бо вітром грає
довкола...
і Це Небо, нависає так над Містом
Синьою Стіною і щось мовить до мене...
Але ті, пересохлі губи мол...

не піймає світ тебе
раз в тенета я
його не ловиш…

***

не займає світ тебе
раз в тенета днів
його не ловиш…

***

не приймає світ тебе
раз в тенета влад
його не ловиш…

***

не пізнає світ тебе
раз в тенета правд
його не ловиш…...

правдиво
музику почуєш
коли за-
             будеш-
                        ся в собі…

***

розчуєш музику
як диво
відкинувши всі ноти геть…

***

не звести спасіння
до Христа
як і музику
до ноти…

P.S.

до ноти
музику розчуєш
хай-...

Присвячую поету Богдану-Ігорю Антоничу


Це ж Місто, спиняється в миті...
на дзигарі стомлена північ, -
хтось смикає його за ниті
бо Сонце, - не згадана цінність...

Завмерли, маршрутки, і авта...
і світло з ліхтірні спинилось...
невже наступил...