Ми невидимо зв'язані з кожним
тим божественим планом і ниттю...
бо ж кожен - блудни'й подорожній
у житті, що для Бога є миттю. -

У житті, що для Бога, - одне сновидіння,
в святникову, неділю, при кронах, дерев...
У цвіті липневім, й маленьких хоті...

незворушна рівність
Господа собі –
саморух творіння…

***

творіння не порушить
недвижну рівність
є й не-є в Творці…

***

творіння розрух
окреслив Всесвіт
незворушністю Творця…

P.S.

твар більше не порушить
за-вмерлу рівність
є й не-...

собі самому рівність –
це неділля:
лиш в ній Творець –
Один…

***

шукати марно
слід Творця в творінні
в якому Він не-є…

***

є –
лише неділля
бо ж не-є
не творив Ні-хто ніколи…...

«Και τι πήγες να κοιτάξεις στην έρημο?
Ίσως σε ένα κ&...

Спинись в житі, на добру мить
на мить безслів'я і бездум'я,
і пташка серця полетить
та й залунає безлічьструн'я.

У прохолоді цих дерев -
у затінку дитинства й тиші.
Затихне хтивості той нерв
і духи й Боги стануть блищі.

І запах трав, і запах л...

Псую усе, до чого торкаюсь
І каюсь, каюсь, завжди каюсь,
Я виправити намагаюсь,
Але ще більше помиляюсь...

І прагнення завжди святі,
Так хочеться, щоб було краще,
Натомість - траурні пісні,
Що не забудуться нізащо...

Та впевненість в рівні з г...

Старі сліди, стирають на піску
повільні хвилі втомленого моря,
і більше певно, точно не засну
і власний світ, - невже моя неволя?

У далину ідуть мої сліди...
та чи мої, гадаю я крізь миті?
Невже в минуле можна так піти
і розірвати долі тонки ниті...

Мав би все, якби йшов за знаками,
Рóки викинув марним пристрастям,
А тепер уже все однаково,
Бо прокинувся в мить до вистрілу.

То від втоми, чи кимось приспаний -
Не згадати і не побачити
І за тими нічними призмами
Не хотілось вертати втраче...

А Світу немає, де я народився
лишень ті будинки і хідники...
Пейзаж минулого з теміню злився
де були провали - тепер - лиш дірки...

А я розчинився, у власних культурах...
у власних безоднях, страхах і життях...
себе я пізнав - у ка'м'яних мурах
у...

Це те, що у мене під шкірою,
Це те, що у мене в крові -
Лишатись завжди людиною
З девізом добра та любові.

Це те, що втішає втрачених,
Що світлом в пітьмі загубленим,
До цього ніким не бачене
І досі ніким не куплене.

І те, що для когось марево...