Якщо зорі
палають -
отже – це комусь потрібно?
В. Маяковський
Поглянь на свою зорю
Вона так яскраво палає тому, що до божевілля самотня
В пустій множині холодного всесвіту
Але ти віриш у її бурхливе щастя
Та простягаєш до неба свої зневірені рук...
Я знаю – ти стомився
Втомився надривати лямку минулого
Виконувати забаганки майбутнього
Пританцьовувати по лезу реалії,
Уславлюючи незграбні тіні чиїхось льдяних світанків
Сідай, поговори зі мною,
Адже я також вже далеко не ярий
І так само стомився...
Нехай я ніколи не побачу
Твій перший раз
Ну що ж, зараз я пробачу
Твій перший раз
Але нехай мій останній раз
Ніколи не побачиш ти
Останній раз я вибухну у всесвіт
Молочним шляхом
Серед потаємних глибин
Я ввійду в гирла дівочих галактик
І...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design