Ось вже люди
не ладні себе
ось вже люди
ладнаються в дорогу
і я ніби теж людина
збираюся йти кудись
але багато паперу
вивалюється по підлозі
я його
брудний підпалюю
а вогнище горить
а вогнище горить співає
вогнище засинає
захлинається потом
...
(перша мальованка)
з тебе опадає листя
і ти стоїш
іголена
огорнена
небом кімната
а я медитую
спогляданням тебе
в місячному і денному
сонцесвітилах
і волошки твої
волосся
і вітер твоїх ніг
і рухи твого танцю
споглядаю
в медитації
Ось вони вже плентають
до поблизького парку.
C.Тімофєєв
Учора була найдивніша вечірка
на світі. Вона каже: „Я взяла собі
руду кицьку. Купила їй чаппі, ні,
стій, не чаппі, стій, як же його,
віскас!” Я стою, прихилившись
до колони, не можу втримат...
давні рани
застібаються зі звуком зіп
із хрускотом зростаються старі кістки
а подерта ганчірочка серця
викручується в цілий світ
і починає світитися і сміятися
все було погано скрізь
але вени всмоктали біль
тепер все має
свиcтіти блищати і вібр...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design