Малюнок. Місто і неони.
Реальність. Те, чого нема....

Можливо суть життя в ремарках-
тих слів кількох двох крапок вартих?...

Не знаючи, куди летить життя,
Не знаючи, де світ зійдеться клином,
Не знаючи де завтра буду я,
Єство тріпоче, що себе покине.

Й шукатиме моя душа
Лиш образ неземної плоті,
Роздягне хмари і в дощах
Піде по чорному болоті…

Омиє ноги і ввійде у х...

розглядати життя
як стежки в сосновому лісі
як річок жолобки
як щляхи перелітних птахів

знайти планетарні нерівності
на обмеженій площИні долоні
коли аульсари небес
пулбсують долею в скроні

ти бачиш руки як ландшафти
з озерами горами та релік...

Я одна не одна
Протиріч
Запитань
Помилок
Ти один не один
Ми одні не одні

Як в годиннику
Мокрий пісок
Як і цей чорно-білий листок
Що один
Під твій погляд із скла
Не один
Між мільйонів нема

Так бувало ніколи завжди
Є один не од...

Є один не один
Не один теж один
...

Знову біль,
І по скронях сповзають сльози,
У волосся в‘їдається сіль.

Знову ніч,
І гаряче безсоння,
А на стелі недоспані сни.
...

Життя не вічне, вічне нежиття...

Моя закоханість тобою минає з кожним днем...
Я помічаю за собою любов то тебе більшою стає....

вахтершам залишають сам-на сам
великі та пречисті коридори
полщини кахлів і плитОк
що вночі здаються безмежними

вони ж за довгі роки старості
звикли до закритих приміщень
кабін каптьорок ніш
вони формують дивний симбіоз
зрослись із ліжка...