Люд шурхотить словами,
як банкнотами зелені.
Впевнені всі і гострі,
що називається, - кремені.
їм зрозуміти важко -
я з тобою зрослася.
Глянь їм лукаво в очі,
плюнь на них і розслабся.
В тебе бувають запої -
в мене тоді похмілля.
Я посміхаюсь –...

Чому знову приходить осінь?
Чому знову так плаче вона?
Я пройдусь по калюжам боса,
випю біль твій до дна.

А чуєш, скрипаль грає?
На безбарвній вулиці, там,
він не хоче грошей, він скрипку кохає,
кохати б так палко нам...

Чому знову вітер стогн...

    * * *    
А так все і було,
Хоч ти не пам’ятаєш
І іншого собі
Пояснення шукаєш.
Нестримний біг віків
Приносив відкриття.
Хтось марив і хотів
Поліпшити буття.
Крутилися колеса,
Злітали літаки…
Чиясь Душа воскресла,
Щоб освітить віки.
А н...

Дрібниці все - падіння, злети,
Кохання навіть таємниці...
Усе це врешті кане в Лету.
Лиш чиста совість - не дрібниця.

...

1
 
Самураї не вмирають –
Линуть в небо самураї!
Самураям в небо треба
Й самураї линуть в небо!
 
...А знаєш, сідав вже, напевно, тричі,
За цього листа, та не міг почати...
То гості приходять й до себе кличуть,
А то заявляються з мрій дівчата.....

завірюха
рожевого снігу
заповила
пелюшкою ніч

у відлуннях
криштального сміху
засвітила в
очах каганець

віє вітер
крижинками вихор
розмаїттям
крихкої печалі

заповіту
забуте звеління з
запоріжжя в
заобрійні далі

кришнаїтів
танок бо...

Римую Римі, дарую Риму,
І нота „ре” в усіх картинах.
„Пробач, прощай” – скажу й порину
Допоки весна бринить щиро.

Допоки долом  додому дойду
Втомлений знайду ноту „до” я.
З дороги сяду нап′юсь водою –
В криниці найкраща крихта покою.

Тон...

Колись душа прокинеться від сну.
Заволодіє моїм розумом навіки.
Я буду сліпо вірити всьому,
В її полоні, як рабиня буду жити

За мить натхнення я віддам усе,
Що зв'язує мене з реальним світом.
Поет завжди замріяний живе,
Бо тільки так уміє він тво...

Інженерові людських стосунків – Гаврюші Обізяні – присвячується.


***

Похмуро все в окрузі. Мило серцю
Дивитись на навколишні шатри.
Циганський табір. П’ять гектарів перцю.
І кавунів - гектарів, певно, з три.
Кочує Бессарабією осінь.
Підпите н...

1. Раунд
Цей раунд виграв він. Мої здобутки
тепер здаються зійшлими на пси.
Не маю зиску з цьої оборутки.
Не маю слів, доповнень і краси.
І сльози витираю – ідівотка.
Плюю на нього, плачу, напиваюся.
Без нього. Але жисть така коротка!
Якого я та...