Вспомини з минулого життя
Сілезія


А відбулося це над книгою
у тій кімнаті, в три вікна
куди зайшла, ходою тихою
така таємна і й ясна. -

І розцвіли - червоні рожі; -
й книжки - убрались в кольори,
фіранки стали, в мить - вельможі,
і зупинили...

Забутий сад, й старий будинок
старенька там з онукою живе...
У тіні тих дерев - спочинок,
в кімнатах тих - минуле є...

Розбиті невеличкі грядки,
й посаджена цибуля і горох.
Маленькі в них в обох видатки
та є у цьому милий Бог...

Та є у цьому ...

Роздуми


Равлик повзе по дорозі
маленький й наївний до сліз,
повзе - і знаходиться в Бозі
і як же, у світ він проліз?..

І як прослизнув у тримірніть,
та й в ній він себе розпізнав?
Й ковтнув, цю омріяну плиність
і равликом себе ж назвав?

О...

де й коли
не має точки зору:
її має тільки твар…

***

де й коли
немає точки зору
там й тоді
в неділлі Бог…

***

немає
де й коли
без точки зору:
в неділлі Бог –
Ніщо…...

Прийшов до батька син. Питання враз дає:
- Хотів у тебе правду я почути.
Якщо у мене зараз чорна смуга є,
То завтра, кажуть, світла має бути?
Всміхнувся той: - Можливо, й так буде, малий.
Надія є. Хоч світ лихий і мудрий.
Якщо тебе тепер вкусив со...

спочатку була точка зору
і точка зору була
Бог…

***

все
що стало
сталось через точку зору
і лише у ній…

***

нема життя
без точки зору
немає світла без π-тьми…

***

з точки зору
розгорнулась тьма
та її не огорнула…...

Я їду додому — в спекотне «місто на хвилі»,
Де вітер жене за обрій білі вітрила,
Де хилять чуби соняхи обважнілі,
Де чайки черкають воду крилами.

Блукатиму плетивом вулиць знайомих,
Де юність буяла привільна, нескорена.
Спущусь до ріки, де місто...

до хмар пилюки там було –
коли автівка проїжджала
ковтала курява село
та їй здавалося замало

й чаділа садом за ріку
немов хто підпалив папушу
і грушка вудилась в димку
і задихались димом груші

підперши фіртку діда тінь
хрестила шлях безперест...

кожна точка зору
абсолютна
але тільки тут й тепер…

***

Спас змінив
на в-богі життя й смерть
абсолютну точку зору…

***

май
абсолютну точку зору
Бог –
в неділлі не спочив би…...

Біля дошки став Микита.
Треба в реченні одному
Відшукати хлопцю швидко
Однорідні члени в ньому.

Він зітхав, чесав за вухом,
Бурмотів про школу, втому,
Бо не знав ні сном, ні духом,
Де ж оту вліпити кому?

- Та хіба ж то однорідні? -
Врешті ...