Твій золотий, сліпучий ювілей
Припав якраз
На перший бал достиглих полуниць -
І стільки фраз
Крізь гущу квітів!.. Я упав би ниць
Перед юрбою внуків і дітей,
Що не мої...
Та я вертаюсь - що то доля зла! -
У ті краї,
Де втричі менше ягід і тепла,
...

ми ще в літньому часі
а годинник уже починає по-осінньому йти
щоб якнайшвидше зими дістатися

ми ще в літньому часі
а годинник уже
ходу пришвидшує

...

Часом хочеться все забути,
І спалити усі мости...
Так глибоко тебе відчути:
До знемоги, до самоти...
Часом хочеться стати тінню,
Біля твого врости вікна.
В шибу стукати сивим гіллям
Я одна... Я зовсім одна......

...історія хвороби мого сина
лежить рожева під замком
архіву що покинули птахи ліниві
під порохами не помітили його
---
наглядач у товстих окулярах
забуває випускати
подих теплих стін
---
перегортаються сторінки
переливаються блискучі письмена...

Театр, актор, фурор і перекур
Цей манік'юр, помада, капелюшок...
Немов із книги, пані Помпадур
З мякими рисами провансівських пастушок...

Вона пішла... І я пішов, стук-стук!
Впустіть у серце, леді, міс чи місіс,
Я довго йшов і ось, мадам, я тут
Д...

Я сидів на даху, звісивши ноги в повітря пустих вулиць.
Підміною ходили мурахи і нагрівався від сонця сірий бетон.
Я пив коньяк з горла і не переймався, що дах чужий і
Всіяний дорогими супутниковими антенами та пір’ям з ангельських крил.
Мене насправд...

f...

f
...

f
...

x =
От тільки не треба чергових святих констант:
Константи - відносні, а я нескінченність-мінус.
Мій шлях – від нуля. Ніби я ще кудись подінусь,
Довічних питань і довічних старань адресант.

у =
І знаєш, я стала зла. Мені не діждати раю.
Пряма – з...