none...

Камінь
Єдиний камінь
Перед яким ставлю життя
Він наче драма
В якій я
Зі своїм я

А ось і мама
Дякую мамі
За життя
За те
Що мене
Що тебе
Стерегла
І відкидала
Кожний камінь
Що міг убивати нас
На АМІНЬ
Тепер
Коли її нема
Камінь лежить
М...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Від сеї вулиці і аж до повороту:
старі трамвайні колії і бруд.
Діряві і незаткані істоти
Народжуються й помирають тут.

Серед сміття вони чекають смерті,
Всі чорні, триметрові і сухі –
Обличчя їх, пошарпані подерті
Мов камені: байдужі й неживі.
...

Я хочу посміхнутися тобі,
І тая посмішка мов цвіль вкриває губи
мої,
і трохи нудить
од звістки, що тримаєш у руці.

Ти простягаєш лист, а скрізь безодня,
Й мені начхати на усе, що є
Сьогодні.
А нутро і рве й пече.
Хапають пальці лист: чужі, хол...

надміру чужим,
обережним,
зникомим –
відтепер уяви мене
саме таким,
як невживану літеру,
як крапку-й-кому
після переліку
доторків руки,
як звіра,
якому байдужі лови,
як пірнання сторчма
у пітьму сторіч,
як відмову,
що це не-про-мене-мов...

Пам’ятай своїх боржників
Бо вони б тебе не забули.
Та із себе списать не спіши
Най в кишені скручену дулю.
Поверни її вчасно…під носа
Кулак – зуби - дивіденди твої.
Не бери ти боргів, як не можеш
А як можеш – нащо вони?
Як узяв (совість хоч є?!
...

-- Ось папір. Де ручка? Не кров*ю ж писати(ха-ха). Кров*ю?(ой-ой)

Краще майбутнє сьогодні?
Таке як і вчора - торік.
За країну досі ти гордий?
Ні?! (Їдь, пацінчик, в *****к)

-- Любиш сало?
Так, під шкіру засіло.
Звідкіль взялось воно?

-- Від ...

-- Ось папір. Де ручка? Не кров*ю ж писати(ха-ха). Кров*ю?(ой-ой)

Краще майбутнє сьогодні?
Таке як і вчора - торік.
За країну досі ти гордий?
Ні?! (Їдь, пацінчик, в *****к)

-- Любиш сало?
Так, під шкіру засіло.
Звідкіль взялось воно?

-- Від ...