А Вечірня Земля, спочиває у втомі, -
і й червоне проміння, пронизує світ...
В старезнім і тихім запущенім домі
хтось так чекає останіх всіх літ.
Хтось так чекає незбулого щастя,
і в пломені печі згорають світи... -
а доля своя ж і важка, і пропаща,
...

Сумний мужчина у маршрутці їде довго.
Старий дідусь якраз сидить навпроти нього:
  - Чого такий сумний? – дідусь його питає.
  - Та неприємності якісь постійно маю.
Старий кивнув: - І що? Та всі то мають. Знаю.
Приходить час, і враз проблеми всі зн...

Порожні вулиці, із листям, й хідники...
і небо нависає сіре і бездонне...
Як важко тут себе на мить знайти
бо ж тіло це слабке і безборонне...
Як важко тут, відчути свій посил -
і пробудитись в тілі неземному...
усе Святе, не влазить на копил,
але ...

Ковелю



І, слово святе так прорізують простір -
й дзвенить на вітрі пожовклий листок...
Отримую я свій, непізнаний досвід
і в забуття, робилю знову свій крок...
Це Місто завмерло, в своїй позолоті,
в чорноті асфальтів, і в темряві площ.
Загруз...

лишень коли тебе немає
нічого тебе не має…

***

все має
хто ніким перебуває
в тім
що його має…

***

лиш хто нічим переймається
той ніколи не мається…

P.S.

хто нічим не переймається
завжди у чомусь мається…

PP.SS.

того немає
хт...

гріх
означає лиш одне:
немає зо-всім Бога в світі…

***

раз світ навкруг –
немає Бога
світів немає раз Бог є…

***

гріх –
неділля Бога
котрим світ створився
і в крові втопивсь…

P.S.

рай і пекло разом:
рай –
в цілому все
все ж осі...

У склі, відбивається осінь
і жовті листя з дерев...
Дощу і холоду досить
і роздумів тихих і тем...
Ступаю у хвилі жовтаві
і вітер так хвилі несе... -
нам миті у осені дані
пізнати о чудо осе.


Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 1 листопада 2024 року...

« - Де ми?
    - До дідька деталі! Хто ми?»
         (Сага «Плавання Лейфа Еріксона
                     до Вінланду»)

Час – це плямистий щур
З очима кольору ночі,
Що ласує маримухами,
Які назбирав божевільний
В лісі сутінок спогадів,
У хаща...

Львову



Ті стіни так дихають димом;
росою, і мохом з минувщин...
У них є ж ті війни із миром
і духом від Бога, ще сущим...
У них так є ще ті тайни
і тихі, секрети дитячі... -
І сльози, закохані панни
і клятви, шаленні й гарячі... -


Валер...

Дорікають за обідом
Знов онучці бабця з дідом:
- Що за мода? Шик останній!
Одягла з дірками штані.
Бабця й дід бурмочуть хором:
Все діряве – тільки сором!
Та ж сміється хитро дуже:
А мені ото байдуже!
Ви ж чомусь їсте роками
Мовчки часто сир з ...