Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44505
Рецензій: 87034

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія від-нема-що-робити

Venus

© Tatchyn, 27-02-2008
В Міжгалактичній війні 33 року
я воював в засекречених трійках землян.
Ми захищали Центавру: за Альфу – ні кроку!
Я з вогнеметом, на флангах Петро і Колян.
Битва за битвою нам випадало червоне,
янголам – чорне, а злим бісенятам – zero.
В грудях дзвеніло, та я не хрестився на дзвони,
бо не боявся – зі мною Колян і Петро.

Шізгара!

Небо Галактики вкрите дрібною росою.
Доки тверезий, не котиться долу роса.
А захмелію – приходить бабуся з косою
і прихиляє до мене мої небеса.
В тих небесах вогнеметом пропалено дірку,
ніби для ордена – ротний мені обіцяв.
Ротного вбило… не те щоб без ордена гірко,
сумно за ротного – серце не камінь в бійця.

Шізгара-а!

…Хлопці казали: одразу за Псами Гекати
різко наліво, а далі весь час навскоси,
за Дивосвіт, де смарагдове небо пихате,
там канцелярія Бога – заходь і проси.
Там зорепад – як мука крізь надірване сито!..
Треба побритися... добре що взяв Агідель…
здати трофеї... й тамтешніх когось попросити
мій вогнемет замінити на кращу модель…

Шізгара-а-а!

З Альфи Центаври додому рукою подати.
Наноснаряди порвали плацдарм на ріллю...
Хочу сопілку для мого окопного брата –
Хай перед боєм заграє мені Shocking Blue…
Хочу з макітри вареників… вишкварок… жінку…
хочу відмитися і нагуляти жирок…
чи відіспатись… чи просто упитися в шинку! –
тільки б спочити від цих всюдисущих зірок!

Шізгара-а-а-а!

А на світанку, коли перестало хотітись,
два зорельоти з-за сонця зірвалися вниз.
Ми їх чекали! – й зустріли!! – а бісові діти
лізли і лізли, щоб перетворитися в слиз!
Кляті душмани!.. зелені-коричневі-сині…
Ввігнуте сонце… неначе моргнуло мені…
(чутно шипіння) …тримайтеся!.. (постріли) …свині!..
…Смерті немає!.. (...ш-ш-ш...)...
…побачимось… (постріли)...
…сніг…




__________________________
Автор дякує геть усім – за все,
а окреме надлюдське спасибі – пані Мельник: за Псів Гекати. Мимо цих красивущих слів він пройти не зміг і назвав так віддалене сузір’я  3WR-243/F, за що й вибачається.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Питання до Kolonjukа

На цю рецензію користувачі залишили 31 відгуків
© Справедливий, 23-09-2009

Так вот ты какой, северный олень Серёга Татчин!

На цю рецензію користувачі залишили 14 відгуків
© Кепочку-то сними..., 22-09-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Черезова Варвара, 28-08-2009

Мені дуже сподобалось

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ніка Нікалео / Veronica, 28-08-2009

Дивина

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Корба, 07-03-2008

Пси Гекати

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Тетяна Мельник, 28-02-2008

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 6 відгуків
© е.герман, 28-02-2008

від снігу до ... снігу

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Тарас В'єнц, 28-02-2008

Ритм заворожує

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Барракуда (читач ГАКу), 27-02-2008

Scorpion Dance

На цю рецензію користувачі залишили 9 відгуків
© Escherichia coli, 27-02-2008

І часто вам нема що робити?

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Невідомий поет Рабінович, 27-02-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.79905486106873 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …
Вікторія Андрусів «Тринадцять жінок Івони»: фатум як спасіння
Свою дванадцяту книгу презентує широкому загалу відома закарпатська письменниця Вікторія Андрусів. «Тринадцять …
«Моє не надто досконале життя» (але майже)
Знову переповнений вагон, вже бачу це ще до зупинки потяга. Але я ж мушу потрапити на роботу на іншому …
Книжка розмов із Юрієм Андруховичем: «Вирішальна роль усе ще за нами»
Книжка розмов із Юрієм Андруховичем «Нам усім пощастило» важлива не лише як дозвіл на гостини до письменницької …