Коли побачив я тебе уперше,
Всю мою кров розбурхала любов ,
І хоч я був у тебе вже не першим,
Розбурхана не зупинялась кров .
Мені хотілось так тебе обняти ,
Що сили вже терпіть зовсім нема ,
І щоб тебе хоч в сні поцілувати
Я ждав. Аж раптом почалась зима !
Прийшла вона, а з нею і морози ,
Я написав откриточку тобі ,
На неї капали мої холодні сльози ,
Й хотілось заподіять щось собі .
Мене замучили усі оці страждання ,
Я мило із вірьовкою придбав,
Й прощаючись з тобою, на прощання
Листа тобі я знову написав.
На нього капали мої холодні сльози ,
А за вікном стогнала заметіль ,
Я викинув з вікна портрет Мороза ,
І він упав на чийсь автомобіль .
Й тепер я часто бачу твої очі ,
Хоча тепер уже тебе нема ,
До мене не приходиш ти щоночі ,
Надворі вже весна, а не зима !
Й хоч знов прокинулось від сну кохання ,
Й хоч знов ночами парочки не сплять ,
Тебе учора я хотів востаннє ,
Тепер тебе нехай другі* хотять !
ПРИМІТКИ.
*) "другі" вимовляється з наголосом на останньому складі : "друг І ". Тобто - інші.
2) У вірші використано прийом "теза-антитеза", коли у першій строхві вживається слово "перший", а у останній строхві - "другі". Ото таке.
3) Вибачаюсь за часткове порушення умов конкурсу, що я замість слова "біль" ужив слово "автомобіль".
4) Але зате у першій строхві я з одним словом "любов" відразу двічі зрифмував слово "кров" ....
5) ...І придумав для гурманів ще одну вдалу пару рим : "уперше- не першим".
6) Гадаю, непогано було б , щоб О.Пономарьов написав на цей текст пісню і виконав на 16 лютого, га ?
