

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	848
Творів:	12979
Рецензій:	20386

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Втеча

© moZZok, 05-09-2007
Cонце ховає опухле рило. Сонце немов напилось абсенту. Я корабель, та мої вітрила вітер усі розірвав дощенту. Сонце у небі – сп’янілий шершень. В тілі терпіння мені не стане. Я відчуваю уже не вперше, що наближається день останній. Схожий на мокре брудне ганчір’я, на невідому людям хворобу, я поринаю в туман знечів’я, наче тікаю від свого гробу. Рибою вислизну поміж стіни: там, де прозорого неба казка, там, де вночі увіходиш в сіни де звіробою засохла в’язка. Запах сушеної тої квітки, начебто літа слова останні, мене вколише. Скліплю повіки й неба сягну обома руками. В пам’яті грубі хліби-молитви, я їх зап’ю молоком надії, вийду тихенько, і двері рипнуть. Будуть зі мною квітки і мрії. Стану під небом, в якім повислі понад землею, схилвшись друзі, погляд відчую, почую пісню і заспіваю за ними в тузі.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]
© Рудий Сестричка, 10-09-2007

[ Без назви ]
© Мирослава, 07-09-2007

Рилом риби - по тузі друзів!
© Rudy Sestrychka, 07-09-2007

квартет зауважень
© nfmnk, 05-09-2007

Згенеровано за 0.0164978504181 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Втеча

[ Без назви ]

[ Без назви ]

Рилом риби - по тузі друзів!

квартет зауважень