Як очі закрити, перед ними червоне, без краю червоне,
виносить мене поза межі
у невідь
у небиль.
Випаленою сонцем травою
стернею пожалені ступні
cтупаю безслідно
з долоні
злітає в повітря суха насінина.
Мої пальці - чорні,
земля тут мов камінь
мов пил
мов залізо іржаве.
Вона темним вугіллям забилась у пори
просякла всередину
я на землі
я вдихаю цей пил
я вростаю, іржавію
з моїх чорних долоней в повітря злетіла суха насінина.
