1.
Єдине, що я вмію добре робити -
це просинатися кожного ранку,
знову і знову, раз у раз,
вже дев'ятнадцять років.
Дивитися у завжди чисте дзеркало,
чистити криві зуби
і міркувати про те,
чи виходити сьогодні з дому.
Єдине чого я завжди прагну -
це щоб трамвай був не дуже забитим,
і цигарки не скінчилися раптово,
як це завжди буває у п'ятницю.
2.
Мені завжди кажуть, що я дивний
і що голос у мене дуже незвичний...
Та це, друзі, напевно від того,
що вам нічого більше сказати,
бо слова застрягають у блядській пащеці
вашій при кожному погляді,
кинутому на моє обличчя
з цвілими очима та потрісканими губами..
3.
Три дні тому я вирізав собі око,
бо воно нестерпно боліло.
Ліве око. Таке ж цвіле як і праве.
Тепер я ще й одноокий.
4.
Ви знаєте, я полюбляю ввечері
випити абсенту та зіграти пісеньку
на старій гітарі..
Не співати, а вимовляти слова
пошепки, щоб почув лиш я та моя тінь.
А потім я люблю лежати
з відкритим цілим оком всю ніч
і співати ту ж саму пісню
про себе (і також пошепки.)
5.
Друзі, я хочу зізнатися.
Я люблю смерть і все, що з нею пов'язане.
Я люблю землю, вогку від дощу,
яку кидають копачі на домовину,
закопуючи свіжу могилу.
Я люблю воєнні фільми,
де крові вбитих героїв
вистачить на ціле море
(то буде - кровохранилище).
Я люблю подвиги смертників
і сльози тих, хто йде на смерть.
Я люблю Христа, бо його розіп'яли,
і кров його землю вмивала..
Так, я люблю смерть..
і все, що мене з нею зближує.
6.
А ще - я люблю просинатися
кожного ранку, дивуючись,
чому я не вмер вчора ввечері,
і знову вставати і рухатися,
змінюючи щось у просторі,
ховаючому моє існування.
