Той аромат тривожить часто сни,
Вони з дитинства. Чую колискову.
Чебрець та м’ята пахнуть, полини́,
Тарань на нитці сохне… пів улову.
В дворі ж, на незаміннім таганці,
Постійно підкладаючи дрови́ни,
Бабуся смажить карасі й млинці –
Нагодувати чималу родину.
Із вогнища відставлений куліш.
Духмяно пахне він димком і салом.
Збиралася родина вся скоріш –
Бо стіл в садку бабуся накривала.
Шмат паляниці – наш смачний десерт,
Несе з собою, різала на кухні.
І запашний, густий, янтарний мед,
Ще й молоко у металевім кухлі.
Тривожать душу ті далекі сни…
Я їм, рожевим, тепло усміхнуся –
А у коморі пахнуть полини
Під колискову любої бабусі…
ID: 908631
автор: Білоозерянська Чайка
