Краплина дощу, що спить на лиці
Вона мов комаха нелюба й немила
З ногою у гіпсі і зламаним крилом
У цю ніч минулу приснилась мені
Сльоза що іскриться так вдень як вночі
Вписана у пам’ять буде вічно жила
Як віра як правда Всевишнього сила
Спішать життям нашим і дарять харчі
Безвірний надбане поклав у могилах
Яких поростають життєві хащі
На яких не сядуть надійні хрущі
Бо їм безнадія обірвала крила
І сміхом іронії лягла на душі
І гріхом безсоння буде їх кормила.
13.09.2018р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design