Авторів:
2587
Творів:
47062
Рецензій:
91457
Код:
Художні твори
Поезія
Вірш
© Той, що греблі рве , 30-06-2018
Багряна бабко, пурпурова бабко,
ти нащо з хвилі відблиски пила?
Благенька риска, непримітна ляпка,
Жариночка минущого тепла.
Було ж тепло, і ткалося, і згасло.
Втекло, мала, кудись за болота.
То й ти вже кидай крильцем воду прясти…
Он бачиш – осінь, схожа на кота.
Кармінна бабко, золотава бабко,
усе мине – і ти минеш за ним.
Хіба якесь там миршавеньке ябко
впаде до тебе крізь блакитний дим.
Лежіть, ви ж бачте, наростає простір,
зникають межі неба і води…
А осінь що ж?
Сховалася за мостом –
підстерігає пізні поїзди.
2018
не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось
© Okaida, 09-07-2018
© Avtor, 06-07-2018
© Щєпкін Сергій, 04-07-2018
© ВЛАДИСЛАВА, 30-06-2018