Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46394
Рецензій: 90552

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Жаль, час біжить в один кінець

© Михайло Нечитайло, 26-06-2018
Жаль, час біжить в один кінець,
А не по колу, не по колу,
Я б другий раз пішов у школу,
І вдруге став би під вінець.

Жаль, що збулося, не вернуть,
І не змінити, не змінити,
А як хотілося б прожити,
Ще раз пройти повторно путь.

Жаль, одноразова в нас тара,
Це наше тіло, наше тіло,
Душа би многого хотіла,
Та дощ пройде, розтане хмара.

Жаль, в річку двічі не заходять,
Одну і ту ж, одну й ту саму,
Одну на світі мають маму,
І смерть одну лишень знаходять.

Жаль, не дано нам двох могилок,
Одному лиш, одному тілу,
Були б безстрашні ми і смілі,
Бо воскресали б із помилок.

Жаль, ми те маємо, що маєм,
Без змоги змін, без змоги зміни,
Не ставили би вдруге міни,
Самі на котрих вибухаєм.

Жаль, що йдучи в одну дорогу,
Ми вірим свято, вірим свято,
Що в нас отих доріг багато,
Вона ж одна – і сум від того.

Хоча нема за чим жаліти,
Дороги нашої отої,
Та вистачить її й одної,
Як прагнути одного світу.

Жаль, що з дитинства ми не зрілі,
Що ми в пітьмі, що ми незрячі,
І мрії наші не ходячі,
Пройтись би їм, вони ж злетіли.

Жаль, що в душі дверей немає,
І вікон теж, щоби узріти,
Які в душі цвітуть тій квіти,
І хто для нас їх там плекає.

Жаль, що в життя ми йдемо з ломом,
І рвемо душу, наче двері,
Тоді ж ридаєм на папері,
Що нас в житті побило громом.

Жаль, що в житті одна дорога,
І ми безправні мати волю
Без помилок обрати долю,
І вірну стежку від порога.

Жаль, що душа зростила крила,
І жаль, їх томить, як літає,
Де доведеться, там сідає,
Злетіти ж знов не має сили.

Жаль, що сліпа, не розуміє,
Все в однині - і світ, і доля,
Усе тісненьке, без роздолля,
Всяк пожинає те, що сіє.

Жаль, що на світі жнив багато,
Але в житті одні-єдині,
І чи батіг вони на спині,
Чи карамель – нам вижинати.

Жаль, що душа не має смаку,
Що тілу в солод, їй у кисле,
Від того й світ туманом висне,
І вірний путь наш без ознаки.

Жаль, що живемо раз на світі,
Родитися би нам повторно,
І перейти цей світ потворно,
Повторно затоптавши квіти.

Жаль, не живемо в світі вічно,
Тоді  з доріг усяких змилок
В один змостили б між помилок,
І мали б світ свій пересічний.

Жаль, час біжить в один кінець,
І навіть вічний не по колу,
Я не пішов би вдруге в школу,
І раз під перший став вінець.

Тому нема за чим жаліти,
Бо і між вічності святої
Дороги нашої одної
Нам все одно замало в світі.

Жаль, скрізь не те, що всяк хотів,
А так хотілося б доріг
Пройти із сотню за поріг,
Нам би не вічності, життів.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Щєпкін Сергій, 27-06-2018
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.86340403556824 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …