Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2551
Творів: 46236
Рецензій: 90343

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Жаль, час біжить в один кінець, автор: Михайло Нечитайло)

© Щєпкін Сергій, 27-06-2018
21 - очко! Ви виграли! Мабуть любите в карти грати!))
Не подумайте, будь ласка, що я знущаюся, чи щось маю негативного - ні в якому разі!
Читав-читав, читав-читав - це як сметану на масло в бутлі збивати, праця неважка і нелегка, рівномірна і одноманітна, зате результат буде. Хоча і сколотина теж буде, і масло потім вимити від неї потрібно чистою водою кілька разів, щоб вже масло було таке, як треба, чистеньке і смачне, без сторонніх присмаків.
Я так зрозумів, що автор (чи ЛГ) думає, що цим життям все і закінчиться? Даремно, даремно, індуси, наприклад, думають зовсім по-іншому, а у єврейській Біблії (здається) написано, що кожному буде по вірі його. Хоча вірування то таке, вчені про нього ще нічого толком сказати не можуть))
Про дві могилки на одного - це взагалі крутяк)) кілька разів дочитував до цього місця - і далі вже не міг. Але потім пішло. Хоча ось цього ніяк не зрозумів: "Жаль, що живемо раз на світі, Родитися би нам повторно, І перейти цей світ ПОТВОРНО, Повторно затоптавши квіти" Це жаль такий??? І наступний стовбик теж про змилки...
Чи це пародія на когось чи на щось? Дурінь я мабуть, і нічого не розумію...
Насмілюся ще сказати, що обране римування АББА в більшості стовпчиків втрачається як римування, тому що змісту в тих стовпчиках набагато більше, ніж форми: поки дочитається до останнього слова у четвертому рядку - забувається про останнє слово у першому.
Ото така рецензія, якщо можна мою писанину так назвати. Вибачте, як що не так.
З повагою
:-) Щєпкін

Спершу поясню незрозуміле - напевно, якби й повторно переходили світ, однак наробили б дурниць, про які потім жалкували, себто, знову ж затоптали квіти, сиріч, перейшли потворно, а не так, як видно потім з висоти прожитих літ. Змилки, певно ж, тут Ви праві, звідти ж.
Ні пародії не планував, пргосто сидів і від нудьги роздумував, щоб я утнув, коли б двічі чи тричі забрів у цей світ. Вірування індусів тут не в тему, бо там (як і насправді, коли реінкарнація існує) ніхто нічого не вбиває в макітру з минулого життя, тож іде чистим від згадок, яко янгол. А тут залізло в голову, аби свідомо декілька разочків пережити повторно власне життя. Ну, буває, лізе всяка дурня в голову, нібито й думати немає про що, бо все чиста фантазія, а воно лізе й лізе. Пора, певно, трохи почистити макітру від накипу, бо скоро густиме, як закіптюжений баняк.
Але очистка хай буде після того, як передумав, що хотів. Бо так цікаіше, ніж вічно сидіти біля порожнечі.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 28-06-2018

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.95045495033264 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …
Топ-4 Великих книжок
Пропонуємо вашій увазі добірку з чотирьох великих романів Велич книги ніколи не вимірювалась кількістю …
Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …