|
|
| Авторів: |
2635
|
| Творів: |
48234
|
| Рецензій: |
92932
|
|
|
|
Код:
|
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Андрій, 16-05-2018
|
Колись у лабіринтах губляться слова,
Чомусь вірші згоряють просто у каміння,
За крок від ночі зболена душа,
А всі дороги з кроком тільки далі.
Там гори падають до пилу,
Зірки лишають в небі чорні діри,
Сьогодні сни, на ранок - лет у прірву,
Весни серед весни, здається, не зустріти.
Це смішно і до сліз пекучо,
Гортаєш аркуші написаних колись ще віршів,
Ти й десь ідеш, кричиш - ніхто не чує,
Що завтра вчора ще зготує?
Тримаєшся на линві роздоріжжя,
Тебе несе туди, тут інше роздирає
На марґінесах не буває інше,
І вимір смутку не відкриє раю.
Згубить себе і минути далі?
Дорога в себе проти себе,
Чи погляду чи тільки в очі глянуть?
Колись чужі холодні руки не звеселять.
травень"18
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
